№ 90 (2022): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та інші мови

СПОСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНТЕКСТІВ ІЗ НЕВЕРБАЛЬНИМ КОМПОНЕНТОМ У ТЕКСТАХ КОМЕДІЙНОГО ФЕНТЕЗІ (НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ ТЕРРІ ПРАТЧЕТТА «ОЗБРОЄНІ»)

Опубліковано 2022-09-07

Ключові слова

  • literary discourse, “verbalization of non-verbal”, context with non-verbal components.
  • художній дискурс, «вербалізація невербаліки», контекст із невербальним компонентом.

Анотація

Мета – визначення способів репрезентації контекстів із невербальним компонентом у романі Террі Пратчетта «Озброєні» як прикладу жанру комедійного фентезі. Методи: методи текстово-інтерпретаційного аналізу та методика аналізу мовленнєвих актів, методи прагмалінгвістики, дискурсивного аналізу. Результати. Невербальне спілкування – такий спосіб інформаційного обміну, при якому інструментом передачі інформації служить тіло людини. Засобами невербального спілкування є елементи комунікативного коду, які мають немовну (але знакову) природу і разом із засобами мовного коду служать для створення, передавання і сприйняття повідомлень. Розуміння особливостей невербальної комунікації в художньому тексті дає змогу краще зрозуміти інтенції персонажів твору, їхні думки, мотиви, внутрішні переживання, зокрема, роману Террі Пратчетта «Озброєні» як прикладу жанру комедійного фентезі, в якому невербальна поведінка персонажів містить не менше інформації, аніж вербальні жарти або змальовування комічних ситуацій. У тексті роману наявні декілька типів контекстів «вербалізації невербаліки», зокрема: дублювальний (невербальні параметри комунікації підтверджують вербальні); протиставний (невербальні параметри комунікації спростовують вербальні, суперечать їм); замісний (невербальний компонент заміщає вербальний, не протиставляючись йому); доповнювальний (невербальний компонент поширює зміст висловлювання); уточнювальний (невербальний компонент конкретизує зміст окремої частини висловлювання). Висновки. Комунікація персонажів у текстах комедійного фентезі, зокрема романі Террі Пратчетта «Озброєні», відбувається за схемою комунікації персонажів у реальному житті. Змалювання автором невербальної поведінки персонажів – це породження нових смислів унаслідок подвійної актуалізації невербальних кодів засобами конкретної мови, що характеризується переходом особистісних смислів адресанта до їхнього втілення в значення одиниць мовного коду. У текстах комедійного фентезі Террі Пратчетта невербальні компоненти можуть вступати у різні відношення із вербальними, тобто створювати різні типи контекстів із невербальним компонентом: дублювальний, протиставний, замісний, доповнювальний та уточнювальний контексти.

Посилання

1. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології. Київ : Академія, 2006. 247 с.
2. Бехта І.А. Оповідний дискурс в англомовній художній прозі: типологія та динаміка мовленнєвих форм : автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук : 10.02.04 «Германські мови» ; Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Київ, 2010. 38 с.
3. Бровкіна О.В., Щербак Д.С. Особливості використання невербальних компонентів в англомовних художніх текстах. Розвиток філологічних наук: європейські практики та національні перспективи: Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 22-23 жовтня 2021 року. Одеса : Південно- українська організація «Центр філологічних досліджень», 2021. С. 68–70.
4. Вечерок О.М., Трусова Л.В., Скальська С.А. Невербальна комунікація в контексті міжкультурного спілкування. Реалії, проблеми та перспективи вищої медичної освіти: матеріали навч.-наук. конф. з міжнар. участю, м. Полтава, 25 березня 2021 р. Полтава, 2021. С. 49–50.
5. Волощук І.І. Номінація невербальних засобів на позначення іронії в англомовному художньому дискурсі. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. 2009. № 2. С. 74–78.
6. Головешко Л.С. Параметри невербальної комунікації в афористиці Г. С. Сковороди. Modern Aspects of Science and Practice: Abstracts of XI International Scientific and Practical Conference (Melbourne. Australia November 30 – December 03, 2021). Melbourne : International Science Group, 2021. С. 436–438.
7. Денисюк С.Г. Комунікологія : навчальний посібник. Вінниця : ВНТУ, 2017. 102 с.
8. Жуковська А.В. Прагматичні функції такесичних номінацій в англомовному художньому дискурсі. Нова філологія. 2021. № 84. С. 91–98.
9. Литвинов О.О. Зорова поведінка. Матеріали міжнародної науковопрактичної конференції 22- 23 квітня 2010 року «Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість». Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». 2010. № 16. С. 168–177.
10. Максим’юк О.В., Струк І.М., Максим’юк Н.В. Невербальні засоби комунікативного акту відмови у драматичному тексті українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32(71). № 3. Ч. 1. С. 32–38.
11. Осіпова Т. Невербальні засоби комунікації: комплексна методика опису й лексикографування. Studia Ukrainica Posnaniensia. 2018. № 6. С. 107–113.
12. Осіпова Т.Ф. Невербальна комунікація та своєрідність її омовлення в українському дискурсі: феномен вербалізації невербаліки : монографія / наук. ред. проф. Т.А. Космеда. Харків : Вид-во Іванченка І.С., 2019. 388 с.
13. Фролова І.Є., Омецинська О.В. Специфіка художнього дискурсу та його аспектів. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Іноземна філологія. 2018. № 87. С. 52–61. 14. Pratchett T. Men at Arms. New York : HarperTorch, 2000. 336 p.