Етичні норми

Обов’язки авторів

1. Автор повністю відповідає за зміст представленої до друку статті, яка повинна бути оформлена згідно з редакційними вимогами.
2. Автор зобов’язаний представити в статті точний і всебічний опис здійсненого дослідження, об’єктивно зазначивши його практичну цінність, наукові значимість та новизну.
3. Наукові результати, подані в статті, повинні бути достовірними і підтвердженими. Структурно-композиційні компоненти статті мають віддзеркалювати завершене дослідження певного аспекту загального аналізу наукової проблеми.
4. Автор повинен цитувати самостійно виявлені ним праці, які спричинили інтерес до порушеної в статті наукової проблеми. Текст статті повинен містити в собі посилання на всіх дослідників, чиї прізвища зазначені в ньому. Цитування тих джерел, які не мають прямого відношення до предмету статті, слід звести до мінімуму.
5. Використання й цитування автором інформації, репрезентованої йому іншою особою у приватному, конфіденційному порядку, повинно відбуватися тільки з дозволу цієї особи.
6. Якщо стаття, котра подається до збірника, має суголосні публікації в інших виданнях (або подані туди до друку), автор має поінформувати редакцію про це, надавши відповідні копії і вказавши на наукову спорідненість цих статей.
8. Автор не має права представляти один і той самий текст як первинну публікацію у більш ніж одне видання (якщо раніше автор не відкликав сам цей текст або повторно не подає його після відхилення редакцією). Допускається подання нового рукопису, що розширює попереднє дослідження піднятої проблеми. В такому разі редакцію потрібно сповістити про це, процитувавши попередню публікацію в статті, що представляється тепер.
9. Автори не допускають персональної критики науковців, хоча в свої статтях можуть виступати з критичними зауваженнями щодо тих або інших теорії чи практичних результатів.
10. Якщо стаття написана співавторами, то вони несуть відповідальність за її зміст. Автор і співавтор повинні виступати під своїми прізвищами, не допускається використання псевдонімів. Автор повинен бути свідомий того, що він має чесно включити до числа співавторів прізвища всіх тих, хто брав участь у підготовці статті до друку.

Обов’язки рецензентів

1. Рецензент повинен, з повагою ставлячись до творчої оригінальності та інтелектуальної незалежності автора, дати своєчасну й об’єктивну оцінку загальної авторської концепції, теоретичного і практичного аспектів поданої на публікацію статті, відповідності її мовно-стилістичного оформлення чинним нормативам.
2. Рецензент, який має сумнів щодо його наукової компетенції фахової оцінки статті, повинен відмовитися від її експертизи. У тому випадку, коли зміст статті тісно пов'язаний зі сферою наукових уподобань рецензента, він має повернути текст, аби унеможливити конфлікт інтересів. Якщо рецензент знає, або здогадується, хто брав участь у написанні статті, і через це не в змозі здійснити об'єктивний її аналіз, він теж повинен відмовитися від оцінювання.
3. Рецензент зобов'язаний дотримуватися принципу конфіденційності в своїй роботі: не демонструвати текст стороннім особам, не обговорювати зміст статті (крім тих випадків, коли ситуація потребує додаткових консультацій), не ділитися неоприлюдненою інформацією з неї, якщо на те відсутня згода автора, тощо.
4. Висновки Рецензента повинні містити чіткі, обґрунтовані та зрозумілі роз'яснення його позиції відносно статті. У разі виявлення раніше опублікованих положень статті, поданої на експертизу як нової, рецензент має підтвердити свої спостереження покликаннями на конкретні видання.
5. У рецензії повинні бути зафіксовані приклади неповного й недоброчесного цитування джерел, які мають відношення до аналізованої статті. Якщо рецензентові, фахівцю з питань, яким присвячена стаття, видалося недостатнім цитування автором його, рецензента, власних досліджень, то слід пам'ятати, що акцентування уваги на цьому у відгуці може бути сприйнято як свідчення необ'єктивності, упередженості експерта.
6. Якщо рецензент зафіксував певну схожість рецензованої статті з вже опублікованими іншими матеріалами або текстом, поданим на рецензування до іншого видання, він зобов'язаний доповісти про свої міркування редакції.

Усунення порушень етичних норм і випадків недоброчесності,
повязаних із публікаціями
1. Редакційна колегія, як і будь-хто з читачів, має право вдатися до виправданих заходів у разі фіксації випадків порушення етичних норм стосовно як надрукованих, так і неопублікованих матеріалів. При цьому редакція зобов'язана провести своє конструктивне, неупереджене розслідування, в першу чергу запросивши від автора, який виявився причетним до порушення етичних норм, відповідних роз'яснень.
2. У разі фіксації в статті випадків недоброчесності редакція повинна діяти відповідно до норм, встановлених Комітетом з етики публікацій, та виходячи з особливостей зафіксованих порушень.
3. Нижче поданий перелік ситуацій, при виникненні яких рекомендовано діяти за порадами, наведеними у деяких посиланнях:
 фіксація дублювання статті в іншому виданні;
 виявлення у поданому на рецензуванні тексті того чи іншого випадку порушення етичних норм;
 виявлення у поданому на рецензуванні тексті плагіату;
 фіксація сфабрикованих даних у виданій статті;
 фіксація випадків привласнення рецензентом певних авторських ідей, спостережень, висновків, узагальнень, фактів і т. ін.;