Процедура рецензування

Усі рукописи, надіслані до журналу, проходять подвійне "сліпе" рецензування двома незалежними рецензентами, імена яких не розголошуються авторам. Крім того, імена авторів рукопису приховуються від рецензентів. Рецензенти оцінюють якість рукопису, методологію його дослідження, обґрунтування та висновки, рівень академічного написання та стиль. Крім того, вони здатні виявити неетичні дії або плагіат.

Відхилення статті й право авторів на апеляцію

1. Редакція звертається до шановних авторів з проханням не вимагати від неї інформації щодо каналів зв’язку з рецензентами (телефон, е-mail тощо) для роз’яснення своєї позиції.

2. Редакція запевняє шановних дописувачів, що неухильне виконання вимог, необхідних для видання їх матеріалів, науково аргументована й виважена реакція на зауваження редакції та рецензентів, є сприятливою умовою для успішної публікації.
3. Редакція радить не поспішати звертатися до іншого наукового видання, не здобувши підтвердження хоча б однієї з наведених нижче позицій:
 у редакційному повідомленні констатується абсолютна невідповідність тематичної спрямованості Вашої статті профілю й тематиці Збірника наукових праць;
 Редакція відмовляється публікувати Вашу статтю та сповіщає, що не розглядатиме її текст при Вашому бажанні подати його вдруге;
 статтю не прийнято до друку навіть у разі врахування Вами зауважень і побажань рецензента;
 редакційна колегія відмовила Вам у публікації статті на підставі відгуку рецензента;
 з об’єктивних причин редакційна колегія не вклалась у передбачений регламентом видання термін, відведений для рецензування Вашої статті.
Якщо Ви вирішили відкликати подану до збірника статтю й доправити її до іншого видання, редакція просить шановного автора поінформувати її про прийняте рішення.
3. Редакція просить шановних авторів із розумінням поставитися до трудомісткого процесу підготовки нею до друку збірника наукових праць і сподівається на готовність колег до коректної, урівноваженої, толерантної співпраці. Зауваження та рекомендації рецензента варто сприймати як такі, що спрямовані на покращення наукової результативності, та оперативно вносити потрібні корективи (реагуючи тільки на ті питання, які ставляться перед Вами). Автор статті може оскаржити будь-яке рішення редколегії збірника, якщо в нього виникає думка, що це рішення не надає можливості реалізувати поставлені цілі.
4. Керуючись принципом пріоритетності наукової полеміки, редакція надає можливість авторам відреагувати на критику їх матеріалів.

Дії, які рекомендовані авторам повторно розглянутої статті для підготовки їх відповіді на зауваження рецензента

 перегляньте, будь ласка, всі зауваження та рекомендації рецензента й зафіксуйте зміни у змісті Вашої статті в зворотному зверненні до редакції;
 беручи до уваги всі міркування рецензента щодо вдосконалення Вашої статті, після відповідної аналітичної роботи внесіть необхідні виправлення у заплановані до публікації матеріали. Якщо Ви не згодні з пропозиціями рецензента, аргументуйте, чому вони не сприятимуть покращенню Вашої статті;
 на першій сторінці виправленого тексту Вашої статті продублюйте, будь ласка, зауваження рецензентів. Якщо вважаєте за потрібне, у листі до редакції назвіть всі зауваження, з якими Ви погоджуєтесь, а також в плані виваженої наукової полеміки поясніть, з якими пропозиціями Ви не згодні;
 у Вашій публікації чітко ідентифікуйте іншим кольором всі ті правки, які були внесені в її зміст після доопрацювання первісного тексту;
 у зазначені строки доправте перероблений, з усіма запропонованими рецензентом змінами текст статті до редакції, супроводжуючи його вашим листом.
Редакційна колегія просить шановних авторів взяти до уваги той факт, що рецензентами статей виступають експерти у відповідній філологічній галузі. Якщо їх рекомендації розходяться з вашим баченням проблеми, то це можна пояснити тим, що рецензенти не зрозуміли той або інший аспект запропонованого тексту. Отож, вносячи зміни в рукопис статті, вдосконалюючи стиль свого викладу, автор підвищує рівень читабельності статті, комунікативної її спрямованості, сприяє кращому розумінню сутності репрезентованих матеріалів.

Редакція не вступає з авторами у змістовне обговорення статей, переписку з технології написання й оформлення наукових публікацій і не займається доведенням статті до необхідного науково-методологічного рівня.