Опубліковано 2022-09-07
Ключові слова
- associative reaction, associative-semantic field, psycholinguistic context, index of brightness.
- асоціативна реакція, асоціативно-семантичнне поле, психолінгвальний контекст, індекс яскравості.
Анотація
Мета. Статтю присвячено вивченню асоціативно-семантичного поля того чи того стимулу в межах контекстуальної синонімії на матеріалі політичної лексики англійської мови. Методи. У статті використовуються загальнонаукові методи синтезу та аналізу; лінгвістичні, а саме – описовий метод для трактування категорії контекстуальної синонімії, компонентний метод – для визначення лексичних значень контекстуально-синонімічних одиниць; метод контекстуального аналізу – для витлумачення суб’єктивного трактування об’єктивного світу; метод вільного асоціативного експерименту – для формування асоціативного поля в межах категорії контекстуальної синонімії. Вільний асоціативний експеримент проводиться з допомогою веб-сервісу “STIMULUS” (http://stimulus.tools/en), розроблений О.Ф. Загородньою та к.т.н., доц. Ю.В. Загороднім мовою програмування Delphi 7; статистичний метод – для обчислення кількості реакцій в межах асоціативного поля контекстуальної синонімії; методи зображення статистичних даних – для унаочнення мовленнєвої структури асоціативних реакцій. Результати. Рeзультати дослідження засвідчили, що асоціативність в лексичній системі є продуктивним способом нарощення нових значень та смислів лексичних одиниць, які базуються на здатності ментального лексикону відтворювати асоціативні зв’язки під дією певних чинників. Визначено ядро та периферію асоціативних полів політичного змісту таких стимулів: BORIS JOHNSON, WAR, EMANUEL MACRON, TORIES, BIG DOG, PUTIN’S INVASION, WAR. Встановлено, що сучасний психолінгвальний контекст зумовлює низку реакцій носіїв мови щодо політичної особи чи явища. Асоціативний експеримент показав, що ядерна зона стимулу EMANUEL MACRON містить лише тематичні реакції, а ядерна зона стимулу BORIS JOHNSON містить емоційно-оцінні реакції. Стимули TORIES та PUTIN’S INVASION складаються лише з ядерної зони. Висновки. Явище контекстуальної синонімії з опорою на суспільно-політичний контекст актуалізується в залежності від конотативних зв’язків лексичної системи, фонових знань, актуальної політичної ситуації у світі, гендерної приналежності, віку, професійної зорієнтованості та асоціативно-психологічного підґрунтя того чи того респондента.
Посилання
2. Апресян Ю.Д. Современные методы изучения значений и некоторые проблемы структурной лингвис- тики. Проблемы структурной лингвистики. Москва, 1963. С. 102–149.
3. Балли Ш. Французская стилистика. Москва, 1961. 394 с.
4. Загородня О.Ф. Асоціативні поля суспільно-політичної лексики в мовній картині світу українців : автореф. дис. …канд. філ. наук : 10.02.21. Київ, 2018. 22 с.
5. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека : психолингвитическое исследование. Воронеж, 1990. 208 с.
6. Казимір І.С. Перифрастичні номінації як прояв контекстуальної синонімії в сучасному газетному дис- курсі. Закарпатські філологічні студії. Ужгород, 2022. Вип. 22(1). С. 114–118.
7. Клименко А.П. Вопросы психолингвистического изучения семантики. Минск, 1970. 208 с.
8. Марфіна Ж.В. Асоціативно-образне поле назв спорідненості в мові поезії ХХ століття : дис. на здо- буття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01. Київ, 2004. 370 с.
9. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
10. Семак Л. Семантико-стилістичний аспект контекстуальної синоніміки сучасної української жіночої прози. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. Вип. 28, т. 3. С. 77–82.
11. Суддя А.М. Функціонування контекстуальних синонімів-прикметників у німецькомовному худож- ньому дискурсі : когнітивний та прагмастилістичний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2014. 20 с.
12. Стернин, И.А., Рудакова, А.В. Психолингвистическое значение слова и его описание. Saarbrücken : LAP Lambert Academic Publishing. 2011, 192 с.
13. Терехова Д.І. Типологія вербальних асоціацій у вільному асоціативному експерименті. Наукові записки. (Мовознавство). Кіровоград. 2000. Вип. ХХVI. С. 236–246.
14. Терехова, Д.І. Етнопсихолінгвістичний аналіз асоціативного поля стимулу «БОРОДА» в українській та російській мовах. Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічнго інституту. 2000. Вип. 9. С. 179–187.
15. Nelson, D.L., McEvoy, G.L., Schreiber, T.A. (1998). The University of South Florida word assosiation, rhyme, and word fragment norms. ULR: http://w3.usf.edu/FreeAssociation/ (дата звернення: 02.06.2022).
16. Deese J. Structure of associations in language and thought. Baltimore − Maryland : Johns Hopkins Press, 1990. 216 p.