№ 87 (2021): Південний архів (філологічні науки)
Українська мова та література

ТРОЛІНГ В УКРАЇНСЬКОМОВНИХ МЕДІА: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

Наталія Ігорівна Єльнікова
Харківський національний університет внутрішніх справ

Опубліковано 2021-09-29

Ключові слова

  • Internet, Internet communication, deviant communication, trolling, Internet troll
  • Інтернет, інтернет-комунікація, девіантна комунікація, тролінг, інтернет-троль

Анотація

Мета. Метою дослідження є аналіз особливого типу мовленнєвої поведінки – тролінгу – на різних мовних рівнях (лекси- ко-семантичному, графічному, граматичному). У статті охарактеризовано явище тролінгу як різновид девіантної комунікації. Зазначено, що тролінг виникає як реакція на зміни функціонування медіаплатформ. Зауважено відмінності між тролінгом і флеймом, флудом, спамом, холіваром, хейтингом, кібербулінгом. Проаналізовано мовні засоби вираження тролінгу в україн- ськомовному медіапросторі.

Методи. Під час реалізації мети дослідження ми звернулися до описового методу, який передбачає сукупність процедур інвентаризації, класифікації та інтерпретації досліджуваних мовних явищ у синхронії. Для визначення лексико-семантичної структури досліджуваних тролінг-коментарів використовувався структурно-контекстуальний метод; інтерпретаційний аналіз дав змогу розтлумачити сенс відібраних повідомлень; контекстуальний аналіз допоміг виділити асоціативно пов’язані смис- лові ознаки текстових коментарів; за допомогою інтроспекції можна було простежити окремі думки, що виникають під час власної активності та реалізуються в аналізові тролінг-коментарів.

Результати. Результатом розвідки стало визначення тролінгу невід’ємною складовою частиною віртуальної комунікації, що ідентифікується поєднанням специфічних методів, тактик і стратегій поведінки комунікатора. Установлено, що поведінка тролів може виявлятися у двох формах – «товстому» («злісному») і «тонкому» тролінгу. Охарактеризовано явища, що часто ототожнюють із тролінгом, хоча вони мають суттєві відмінності: флейм, флуд, спам, холівар, хейтинг, кібербулінг. Проведено лінгвістичний аналіз тролінгу в українськомовних медіа через мовні засоби на фонетичному, лексико-семантичному, грама- тичному, синтаксичному рівнях.

Висновки. Під час дослідження було встановлено, що одним із методів виявлення тролів в українськомовному медіапрос- торі є встановлення емотивних маркерів, що полярно протилежні щодо більшості вербальних одиниць. Засоби вираження стратегії тролів простежуються на всіх мовних рівнях: на лексичному рівні можливе застосування пейоративної лексики, зокрема лайки, індивідуальної словотворчості, зоометафор, ужитих із негативним значенням. Графічні засоби вираження тро- лінгової мови реалізуються редуплікацією літер і пунктуаційних знаків.

Посилання

1. Donath J. Identity and Deception in the Virtual Community. London : Routledge. 1996. 246 р.
2. Внебрачных Р. А. Троллинг как форма социальной агрессии в виртуальных сообществах. Вестн. Удмурт. ун-та. Серия 3: Философия. Социология. Психология. Педагогика. 2012. Вып. 1. С. 48–51.
3. Дускаева Л., Коняева Ю. Троллинг в русскоязычных медиа. Вестник Московского университета. Серия 10: Журналистика. 2017. С. 84–100. URL: http://vestnik.journ.msu.ru/ books/2017/5/ (дата звернення: 26.08.21).
4. Ксенофонтова И. В. Специфика коммуникации в условиях анонимности: меметика, имиджборды, троллинг. Интернет и фольклор : сб. ст. Москва : Гос. республик. центр рус. фольклора, 2009. С. 285–294.
5. Лутовинова О. В. Языковая личность в виртуальном дискурсе : диссертация ... доктора филологических наук : 10.02.19. Волгоград, 2013. 437 с.
6. Лутовинова О. В. Жанровые характеристики холивара. Коммуникативные исследования. 2019. Т. 6. № 3. С. 696–711.
7. Михайлова О. Когда оскорбление воспринимается как шутка? Персональные и ситуативные факторы отключения моральной ответственности свидетеля кибербуллинга. Журнал социологии и социальной антропологии. 2019. Вып. 22 (2). С. 55–92. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kogda-oskorblenie-vosprinimaetsya-kak-shutkapersonalnye-i-situativnye-faktoryotklyucheniya-moralnoy-otvetstvennosti-svidetelya (дата звернення: 26.08.21).
8. Мозговая А. О. Провокационные стратегии троллинг и хейтинг в немецкоязычных интернет-текстах. Вестник МГЛУ. Гуманитарные науки. Вып. 2 (831) / 2020. С. 119–131.
9. Семенов Д. И., Шушарина Г. А. Сетевой троллинг как вид коммуникативной деятельности. Междунар. журн. эксперимент. образования. 2011. № 8. С. 135–136.
10. Синельникова Л. Н. Дискурс троллинга. Дискурс-Пи, Энциклопедия «Дискурсология». 2016. С. 271–279.