ГЕМІНАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ ПРИНЦИПІВ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ПЕРСОНАЖІВ (на матеріалі роману-антиутопії Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»)
Опубліковано 2021-07-01
Ключові слова
- repetition, stylistic devices, expressive syntax, fiction, function, emotion
- повтор, стилістичні засоби, експресивний синтаксис, художній текст, функція, емоція
Анотація
Мета наукової розвідки полягає в дослідженні вживання стилістичної фігури повтору гемінації, яку використано для зображення емоційного стану персонажів у романі американського письменника Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом», що до сьогодні не ставало предметом ретельних наукових студіювань. Цікавим видається позитивне та негативне маркування стилістичної фігури, яка залежно від контексту набуває певного експресивно-оціночного судження.
Методи. Дослідження здійснено за допомогою описового методу – для інвентаризації, систематизації і класифікації фак- тологічного матеріалу, а також методів теоретичного узагальнення та аналізу. Для з’ясування ролі експресивного засобу в тек- сті роману було використано метод контекстуального аналізу, який спрямовано на розкриття контексту з урахуванням заду- му автора та було прокоментовано виражальні засоби, якими послуговувався письменник. Використання зазначених методів дозволило здійснити аналіз уживання стилістичної фігури гемінація як виразника різних емоційних станів персонажів твору.
Результати. У статті розглянуто теоретичні аспекти фігури мови повтору та стилістичних фігур, які засновані на його принципі. У тексті роману повтор функціонує як один із принципів вербалізації вираження емоційних станів персонажів. Детально проаналізовано ті з них, які використано як інструмент досягнення експресивності. Розглянуто точки зору вчених- лінгвістів на особливості функціонування гемінації в мові та зроблено спробу надати дефініцію зазначеному явищу. У науко- вих лінгвістичних розвідках гемінація характеризується як фігура експресивного синтаксису. Зазначене явище має контактне розташування, а досягнення впливового ефекту відбувається за рахунок надлишковості. Вживання гемінації у тексті привер- тає увагу читачів, акцентує увагу на найголовнішому, допомагає відобразити настрій та емоції героїв твору.
Висновки. У статті звернено увагу на вживання стилістичних фігур, які засновано на принципі повтору і є семантико- стилістичною домінантою у творі письменника. Досліджувані приклади, які засновані на вживанні фігури мови гемінації, в основному описують негативні емоції. Кількість прикладів у романі, де гемінація вживається на позначення позитивних емоцій, складає незначну кількість. Наголошено, що такий розподіл не є закономірним, а залежить від жанру, загального тону твору та контексту аналізованої фігури.
Посилання
2. Боговик О.А. Гендерна специфіка вербальної репрезентації емоційних станів (на матеріалі роману Сідні Шелдона “Nothing lasts forever”). Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип. № 14. С. 196–200. DOI https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2020.14-2.36.
3. Вінтонів М.О. Синтаксичні засоби експресивізації в українському політичному дис-курсі. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2018. 336 с.
4. Включення або Епістрофа. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. Чернівці : Золоті литаври, 2001. 634 с.
5. Грицаєнко Л.М. Основи красномовства : навчальний посібник. Київ : КНУТД, 2013. 244 с.
6. Изард К. Психология эмоций. Санкт Петербург : Питер, 2000. 464 с.
7. Купина Н.А. Стилистика современного русского языка. Москва : Изд-во Юрайт, 2019. 415 с.
8. Матвеева Т.В. Полный словарь лингвистических терминов. Ростов-на-Дону, 2010. С. 68–69.
9. О.М. Фінкель – забутий теоретик українського перекладознавства : збірка вибраних праць / Л. М. Черноватий, В.І. Карабан, В.О. Подміногін, О.А. Кальниченко, В.Д. Рядчук. Вінниця : Нова книга, 2007. 440 с.
10. Павленков Ф. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Санкт Петербург, 1907. 368 с.
11. Костюк М. Функції і види повторів у творах французьких поетів. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2014. No 5. С. 96–100.
12. Сарина З.М. Функционирование лексического повтора в художественном тексте. Сборник науч. трудов Моск. гос. лингв. ун-та. 1997. № 439. С. 54–81.
13. Солганик Г.Я. Стилистика текста. Москва : Флинта: Наука, 2009. 256 с.
14. Стереометрія тексту: Студії над поетичними творами Івана Франка : монографія / М.М. Барабаш, В.В. Неборак, Б.С. Тихолоз, Н.Б. Тихолоз ; Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка. Львів, 2010. 288 с.
15. Українська мова: енциклопедія / редкол. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. Київ : Укр. енцикл. ім. М. Бажана, 2004. 824 с.
16. Чистякова И. Ю. Фигуры речи и мысли в риторике и поэтике. Гуманитарные исследования. № 3(71). 2019. С. 66–72.
17. Шкіцька І.Ю. Маніпулятивні тактики позитиви: лінгвістичний аспект : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 440 с.
18. Bradbury R. Fahrenheit 451. Simon &Schuster Paperbacks, 2012. 159 p.
19. Chester G. A. Hugh Latimer, apostle to the English. New York : Octagon Books, 1978. 261 p.
20. Derrida J. Of Grammatology (anniversary ed.). Johns Hopkins University Press, 2016. 441 p.
21. Fitch W. T. The evolution of language. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. 611 p. https://doi.org/10.1017/CBO9780511817779.
22. Kaye A. S. Gemination in English. English Today. 2005. Vol. 21, Issue 2. P. 43-55 DOI: https://doi.org/10.1017/S0266078405002063
23. Kukharenko V. A. A book of practice in stylistics. Moscow : Высшая школа, 1986. 144 p.
24. Lee V. About the subject of the anthropocentric paradigm in modern linguistics. GISAP: Philological Sciences, 11, 2016. P. 4716–4728 https://doi.org/10.18007/gisap:ps.v0i11.1485.
25. Polack G. History and Fiction: Writers, Their Research, Worlds and Stories. Peter Lang, 2020. 192 p.
26. Reid R. A. Ray Bradbury: A Critical Companion. Westport : Greenwood Press, 2000. p. 53.
27. Verheyen, L. (2015). “The Aesthetic Experience of theLiterary Artwork. A Matter ofForm and Content?” Aesthetic InvestigationVol 1, No 1 (2015), 23–32.
28. Wilson, D. Relevance theory. UCL Working Papers in Linguistics, 2014, 26, 129–148.