№ 85 (2021): Південний архів (філологічні науки)
Теорія літератури

МЕТАЖАНРОВИЙ ПАТЕРН МІСТЕРІЇ У СИСТЕМІ РОДО-ВИДО-ЖАНРОВОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВЕРТИКАЛІ

Дмитро Ігорович Дроздовський
Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України

Опубліковано 2021-04-12

Ключові слова

  • meta-genre pattern (meta-genre form), genre theory, mystery, carnival, tragedy, comedy
  • метажанровий патерн (метажанрова форма), теорія жанрів, містерія, карнавал, трагедія, комедія

Анотація

Мета статті – уточнити наявну в теорії жанрів модель родо-видо-жанрової вертикалі, доповнивши її компонентом мета- жанрового патерну.

Методи: типологічний аналіз (порівняльно-історичний).

Результати. Акцентовано на тому, що в традиційній моделі жанрової еволюції важливо позначати метажанровий патерн (метажанрову форму), що містить інформацію про найвіддаленіші в часі жанрові характеристики, котрі згодом набудуть осіб- ного розвитку в жанрах і жанрових різновидах. У різні культурно-історичні періоди сталість жанру визначають метажанрові форми, які виконують функцію ядра жанру, забезпечуючи стабільність ключових компонентів і водночас асимілюючи в різний спосіб інновації, зумовлені світовідчуттям, естетичними доктринами та ін. нового часу. Кожна культурна-історична епоха щось додає до жанру, проте метажанровий патерн забезпечує сталість жанрового ядра й дає можливість простежити еволюцію ключових жанрових характеристик. Запропоновано, що в класичній моделі між родом і видом у парадигмі родо-видо-жанрової вертикалі важливо позначати метажанровий патерн, який містить архетипну пам’ять жанру. З огляду на дослідження витоків трагедії та комедії в античному періоді доцільно говорити про наявність у кожному з жанрів рис, які згодом набудуть окремого розвитку в лоні певної жанрової моделі. Метажанровий патерн поєднує у собі часом протилежні характеристики, які свідчать про постання жанрів зі спільного джерела, а отже, це поняття має бути враховане з погляду жанрології під час характеристики генологічної специфіки твору. Охарактеризовано правомочність обґрунтування містерії як метажанрової форми літератури. Проаналізовано сучасні підходи до тлумачення жанру в контексті не лише літературознавчих концепцій, а й напрацювань у царині культурології. Досліджено взаємодію містеріального та карнавального в найдавніших формах трагедії й комедії.

Висновки. Категорія «містеріальне» як один із найдавніших чинників драми експлікує архетипну пам’ять драматичних жанрів. Доцільно розрізняти містерію як жанр драми і як метажанрову форму, реактуалізовану в різні культурно-історичні періоди. Метажанровий патерн по-різному виявляє себе в історичній динаміці літературних процесів, постаючи маркером їх трансформацій.

Посилання

1. Бовсунівська Т.В. Теорія роману : навчальний посібник. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2017. 448 с.
2. Бурлина Е. Жанрообразование в искусстве как социокультурное : автореф. дис. … д. культуролог. н. Москва, 1989. 49 с.
3. Бурлина Е.Я. Культура и жанр: Методологические проблемы жанрообразования и жанрового синтеза. Саратов : Сарат. ун-т, 1987. 165 с.
4. Данте Аліг’єрі. Божественна комедія. / Пер. з італ. Є. Дроб’язка. Київ : Дніпро. 1976. 680 с.
5. Дроздовський Д.І. Містеріальний жанровий патерн роману “The Truth about These Strange Times” Адама Фоулдса. Львівський філологічний часопис, 2020, № 8. С. 65–70. DOI: https://doi.org/10.32447/2663-340X-2020-8.10 (дата звернення: 04.01.2021).
6. Дроздовський Д.І. Трансформація паттернів колективного несвідомого як чинник формування метажанрової форми містерії. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2020, № 28. С. 82–88. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/28.208558 (дата звернення: 04.01.2021).
7. Женетт Ж. Введение в архитекст. Фигуры. Работы по поэтике. Москва : Издательство им. Сабашниковых, 1998. Т. 2. С. 282–340.
8. Лейдерман Н.Л. Теория жанра. Екатеринбург : УГПУ, 2010. 904 с.
9. Лосев А.Ф., Сонкина Г.А. и др. Античная литература. / Под ред. проф. А.А. Тахо-Годи. Москва : Просвещение, 1973. 439 с. 2-е изд., перераб.
10. Подлубнова Ю. Жанр и метажанр: к проблеме разграничения. URL: https://www.netslova.ru/podlubnova/meta.html (дата звернення: 04.01.2021).
11. Свербілова Т.Г. Трансформація жанрових моделей української та російської драми кінця ХІХ – 30-х рр. ХХ ст. в аспекті порівняльної поетики : дисертація на здобуття наук. ст. докт. філол. н. : 10.01.05 «Порівняльне літературознавство». НАН України, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка. Київ : ІЛ ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2013. 528 с.
12. Спивак Р.С. Русская философская лирика: Проблемы типологии жанров. Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1985. 140 с.
13. Шалагінов Б.Б. Карнавал і містерія: роздуми про історичні долі двох метаформ європейського мистецтва. Всесвіт. 2011. № 3–4. С. 249–255.
14. Шалагінов Б.Б. Романтики і модерністи. Нариси з історії німецької літератури та естетики ХІХ–ХХ століть. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2020. 232 с.
15. Шарифова С.Ш. Дискурс о соотношении понятий жанра в теории литературы. Обсерватория культуры. 2012. № 3. С. 104–110.
16. Шарифова С.Ш. Понятие жанрового смешения (жанровой контаминации). Вестник Центра международного образования Московского государственного университета. Филология. Культурология. Педагогика. Методика. 2013. Т. 1. С. 98–103.
17. Шеффер Ж.-М. Что такое литературный жанр? Москва : Едиториал УРСС, 2010. 192 с.