№ 83 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Міжкультурна комунікація

ДЕМОТИВАТОР ЯК ОСОБЛИВИЙ ТИП КОМУНІКАЦІЇ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ

Ольга Олександpівна Заболотська
Херсонський державний університет
Олександра Володимирівна Заболотська
Херсонський державний університет

Опубліковано 2020-11-05

Ключові слова

  • iconic and verbal component, visual communication, functional and pragmatic potential
  • іконічний і вербальний компонент, візуальна комунікація, функціонально-прагматичний потенціал

Анотація

Актуальність статті зумовлена загальною спрямованістю сучасних філологічних студій на вивчення системи комунікації з урахуванням ефективності мовних засобів та інтегрованості різних семіотичних ресурсів у сучасному комунікативному процесі, де простежується взаємодія вербальної складової частини повідомлення і його паравербальних (нелінгвістичних) компонентів.

Мета статті – визначити функційно-прагматичні особливості англомовних демотиваційних постерів мережі Інтернет.

Методи. У процесі дослідження було використано такі методи: описовий метод (для дескрипції характерних рис інтернетдискурсу та візуально-вербальної природи демотиваційного постеру), метод семантичного аналізу (для виявлення семантики лексичних одиниць у контексті), метод стилістичного аналізу (для визначення стилістичних засобів, що увиразнюють демотиваційні постери інтернет-дискурсу), метод інтерпретаційно-текстового аналізу (для визначення специфіки використання демотиваторів у процесі інтернет-комунікації). Інтернет, будучи високотехнологічним і водночас високо динамічним комунікативним простором, перебуває в постійному русі, постійній еволюції. Відповідно, з’являються абсолютно нові форми інтернет-комунікації, а старі видозмінюється тим чи іншим чином. Демотиватор (демотиваційний постер) як предмет філологічних досліджень є актуальним, оскільки нині зросла зацікавленість у проблемі полікодових або креолізованих текстів як особливих форм комунікації (банери, реклама, кліпи, демотиватори). Сучасну людину весь час оточують різні знакові системи, а невербальні засоби дедалі більше беруть участь у передачі та збереженні інформації.

Результати. Аналіз мовного матеріалу показав, що значна кількість демотиваційних постерів має синсематичний тип відношень між вербальною та візуальною його частинами. Іконічний компонент не просто доповнює розуміння вербальної складової частини повідомлення демотиватора, а й впливає на його інтерпретацію й унаочнює основну думку, заохочуючи реципієнта до певних роздумів. Глобалізаційні процеси, які знаходять відображення в демотиваційних постерах через повтор структурно-композиційної будови тексту і стереотипне вживання мовних засобів впливу, забезпечують залучення індивідуального реципієнта до світового суспільства. Це зумовлює постійний потік стандартизованих цінностей із метою формування пересічного погляду на довколишній світ та уніфікованої картини світу.

Висновки. Демотиватор постає візуальною рефлексією реального світу, реакцією на впроваджуване позитивне мислення. Комбінація режимів сприйняття образів призводить до появи нових форм цього процесу, нового типу мислення – від вербального до візуального, образного, спрямованого на викриття традиційних цінностей та авторитетів.

Посилання

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. Підручник. Київ : Академія, 2004. 344 с.
2. Бугаева И.В. Демотиваторы как новый жанр в Интернет-коммуникации жанровые признаки, функции, структура, стилистика. 2011. URL: http://www.rastko.rs/filologija/stil/2011/10Bugaeva.pdf (date of access: 10.08.2020).
3. Виноградова Т.Ю. Русская и сопоставительная филология: лингвокульторологический аспект. Казань, 2004. С. 63‒67.
4. Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русских языках (на материале жанра компьютерных конференций) : дис. … канд. филол. наук : 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». Астрахань, 2001. 212 с.
5. Голиков А.С., Калашникова А.А. Демотиваторы в Интернет-коммуникации: генезис, смысл, типология. Вестник Харьковского государственного университета. 2010. Вып. 16. С. 124‒130.
6. Загнітко А.П. Лінгвістика тексту: Теорія і практикум. Науково-навчальний посібник. Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. Донецьк : ТОВ «Юго-Восток Лтд», 2007. 313 с.
7. Карасик В.И. О типах дискурса. Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: сб. науч. тр. Волгоград : Перемена, 2000. С. 5‒20.
8. Лутовинова О.В. Демотиватор как вид сетевого творчества. Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 2. Языкознание. 2016. Т. 15. № 3. С. 28‒36. DOI: https://doi.org/10.15688/jvolsu2.2016.3.3 (date of access: 10.08.2020).
9. Макарук Л.Л. Проблеми дослідження семіотично ускладнених текстів. Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. 2014. С. 69‒72.
10. Шевченко І.С. Проблеми типології дискурсу. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : кол. монографія / під заг. ред. Шевченко І.С. Харків : Константа, 2005. С. 233‒237.
11. Шейгал Е.И. Семиотическое пространство политического дискурса : дис. … докт. филол. наук : 10.02.19 / Волгоградский государственный университет. Волгоград, 2000. 440 с.
12. Bateman J. A multimodal discourse theory of visual narrative. Journal of Pragmatics. 2014. № 74. P. 180‒208.
13. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org (date of access: 10.08.2020).
14. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 272 p.
15. Crystal D. Text and discourse. The Cambridge Encyclopedia of Language. Second edition. Cambridge : Cambridge University Press, 1997. P. 116‒117.
16. Herring S.S. Computer-Mediated Discourse. URL: http://www.let.rug.nl/redeker/herring.pdf (date of access: 10.08.2020).
17. Kress G.R. Multimodal Discourse: the modes and the media of contemporary communication. London : Edward Arnold, 2002. 152 p.
18. Liebert W. Multimodal Text. The Encyclopedia of Applied Linguistics. Oxford : Blackwell Publishing, 2013. P. 4338‒4336.
19. Veb-account “Facebook”. URL: https://uk-ua.facebook.com/ (date of access: 10.08.2020).
20. Veb-account “Instagram”. URL: https://www.instagram.com/?hl=ru (date of access: 10.08.2020).