№ 83 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Перекладознавство

ПЕРЕКЛАДНА МНОЖИННІСТЬ У ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ПОВІСТІ І. ФРАНКА «ЗАХАР БЕРКУТ»

Людмила Миколаївна Саліонович
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Вікторія Вікторівна Рубцова
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Опубліковано 2020-11-05

Ключові слова

  • linguocultural units, ethnoculture, diachronic multiplicity, asymmetry of linguocultural units
  • лінгвокультурема, етнокультура, діахронічна множинність, асиметрія лінгвокультурем

Анотація

Явище перекладної множинності розглядається в статті як ефективний інструмент передачі культурно-національної своєрідності і неповторності ідіолекту письменника, аналіз зроблено на прикладі двох перекладів англійською мовою повісті І. Франка «Захар Беркут».

Метою дослідження є зіставлення двох перекладів повісті І. Франка «Захар Беркут» англійською мовою, віддалених один від одного в часі, та відстеження засобів вирішення проблеми незбігання культурем мови оригіналу з системою культурем мови перекладу (асиметрії лінгвокультурем).

Методи. Вибір теоретичних (контекстуальний і інтерпретаційний аналіз) та емпіричних (дескриптивний та порівняльний) методів дослідження продиктований поставленою авторами метою дослідження.

Результати. Розглянуто феномен перекладної множинності та еволюція цього поняття протягом останніх десятиліть у роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників, зазначено терміни, якими оперує перекладознавство для опису явища (доместикація, форенізація, реінтерпретація). Досліджено сутність перекладацьких стратегій одомашнювання (доместикація) та відчуження (форенізація), їх місце серед інших потужних перекладацьких інструментів та взаємозв’язок з іншими класифікаціями та моделями перекладу, їх функціонування в парадигмі перекладної множинності при перекладі інтертекстуальних одиниць та текстів різних типів. Проаналізовано сутність інтерпретаційної моделі перекладу та розглянуто перекладацьку стратегію реінтерпретації, що розуміється як чинник перекладної множинності. Систематизовано причини виникнення явища перекладної множинності, розглянуто п’ятнадцять постулатів, які узагальнюють характеристики та функції феномена перекладної множинності, досліджено питання діахронічної множинності перекладів. Зроблено огляд досліджень вчених в області лінгвокультурології, проаналізовано сутність терміна «культурема» та його відмінність від терміна «лінгвокультурема», зазначено багатоплановий характер поняття, підкреслено дуальний характер цього явища, що розглядається як комбінація лінгвістичного та екстралінгвістичного компонентів змісту. З огляду на дослідження лінгвокультурології, в роботі проаналізовані та описані лінгвокультуреми, наявні в повісті І. Франка «Захар Беркут», і варіанти їх перекладу англійською мовою.

Висновки. На прикладі порівняльного аналізу двох перекладів повісті І. Франка «Захар Беркут» показано, що здійснення повторних перекладів дає змогу читачеві, що належить до іншої культури, більш повно осмислити зміст художнього твору. Точна передача перекладачем лінгвокультурем, що є носіями культурно значимої інформації, закодованої в лексичних одиницях, є необхідною умовою максимального наближення читача до національно-культурної самобутності художнього тексту оригіналу.

Посилання

1. Berman A. La retraduction comme espace de la traduction. Palimpsestes. Retraduire. 1990. Vol. 4. P. 1–7.
2. Bensimon Р. «Présentation», Palimpsestes, 1990. # 4. IX-XIII. URL: http://journals.openedition.org/palimpsestes/598 (дата звернення: 20.07.2020).
3. Андрейко Л.В. Стратегії очуження та одомашнення при перекладі інтертекстуальних одиниць в художньому творі. Філологічні трактати. 2015. Т. 7, № 3. С. 7‒13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_2015_7_3_3 (дата звернення: 20.07.2020).
4. Вострецова В.О. Застосування доместикації та форенізації при перекладі текстів різних типів. Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). 2013. Вип. 116. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, С. 103‒106.
5. Koskinen K., Paloposki O. Reprocessing texts. The fine line between retranslating and revising. Across Languages and Cultures. 2010. # 11. P. 29–49. doi:10.1556/Acr.11.2010.1.2 (дата звернення: 20.07.2020).
6. Brownlie S. Narrative theory and retranslation theory. Across Languages and Culture. 2006. # 7. P. 140–170. doi:10.1556/Acr.7.2006.2.1 (дата звернення: 20.07.2020).
7. Лімборський І.В. Перекладач як читач та інтерпретатор художнього тексту (компаративні проекції). Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Філологічні науки. 2015. № 1. С. 16–20. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vduepf_2015_1_4 (дата звернення: 20.07.2020).
8. Чайковский Р.Р., Лысенкова Е.Л. Неисчерпаемость оригинала: 100 переводов «Пантеры» Р.М. Рильке на 15 языков. Магадан : Кордис, 2001. С. 179–198.
9. Лысенкова Е.Л. Поэзия и проза Р.М.Рильке в русских переводах (исторические, стилистико-сопоставительные и переводческие аспекты) : дис. … д-ра филолог. наук. Магадан, 2006. С. 355–382.
10. Шерстнева Е.С. Переводная множественность как категория переводоведения: история, статус, тенденции. Известия РГПУ им. А.И. Герцена. 2008. № 73-1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/perevodnaya-mnozhestvennost-kakkategoriya-perevodovedeniya-istoriya-status-tendentsii (дата звернення: 30.04.2020).
11. Ситар Р.А. Множинність перекладів як варіантність відтворення жанрово-стилістичних особливостей часово віддаленого першотвору. Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. 2014. Вип. 692‒693. С. 237–240. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchnugf_2014_692-693_71 (дата звернення: 30.04.2020).
12. Ребрій О.В. Пригоди Аліси в Україні, або про множинність сучасних перекладів. Лінгвістика ХХІ століття : нові дослідження і перспективи. 2009. № 3. С. 190–205.
13. Зорівчак Р. Сприйняття творчості та особистості Івана Франка як символу інтелектуальної України в англомовному світі. Українське літературознавство. 2014. Вип. 78. С. 3–14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ul_2014_78_4 (дата звернення: 30.04.2020).
14. Медвідь О.М., Ткаченко Я.Ю. Лінгвістичний модус культурем (на прикладі повісті Івана Франка «Захар Беркут»). Філологічні трактати. 2015. Т. 7, № 3. С. 64–68. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_2015_7_3_10 (дата звернення: 30.04.2020).
15. Гак В.Г. Языковые преобразования. Москва : Школа «Языки русской культуры», 1998. 768 с.
16. Воробьев В.В. Лингвокультурология : (Теория и методы). Москва : Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 1997. 331 с.
17. Брыксина И.Е. Лингвокультурема как единица содержания билингвального/бикультурного обучения иностранным языкам в высшей школе. Вестник ТГУ. 2009. № 1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/lingvokulturema-kakedinitsa-
soderzhaniya-bilingvalnogo-bikulturnogo-obucheniya-inostrannym-yazykam-v-vysshey-shkole (дата звернення: 30.04.2020).
18. Франко І. Вибрані твори. Львів : Каменяр, 1977. С. 21–178.
19. Franko I. Zakhar Berkut. New York: Theo. Gaus’ sons, inc., 1944. 230 p.
20. Franko I. Zakhar Berkut. Kyiv: Dnipro, 1987. 226 p.