No. 83 (2020): Southern Archive (philological sciences)
Theory of translation

TRANSLATION MULTIPLICITY IN LINGUOCULTUROLOGY (BASED ON ENGLISH TRANSLATIONS OF “ZAKHAR BERKUT” BY I. FRANKO)

Liudmyla Mykolaivna Saliоnovych
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”
Viktoriia Viktorivna Rubtsova
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”

Published 2020-11-05

Keywords

  • linguocultural units, ethnoculture, diachronic multiplicity, asymmetry of linguocultural units
  • лінгвокультурема, етнокультура, діахронічна множинність, асиметрія лінгвокультурем

Abstract

The article deals with the study of translation multiplicity as a linguistic phenomenon, which is extremely relevant because the writer’s idiolect forms the uniqueness of the literary text, and this uniqueness should not be lost when translating the text into another language, especially if the text is retranslated at different times.

The purpose of this study is to identify and analyze variants of translation of linguocultural units in translations of Ivan Franko's novel “Zakhar Berkut”.

Methods. General scientific methods were used in the research, namely: theoretical – contextual and interpretive analysis, and empirical, in particular descriptive, due to the purpose of the study.

Results. The phenomenon of translation multiplicity, which has been studied in translation studies for more than thirty years, is considered. It is noted that the first translations are naturalized, i.e. get under domestication, while retranslations get under foreignization, as the first translation aims to present the original text of new culture that is potentially reluctant to accept foreign text in the adapted form for gradual integration into it, while a re-translation demonstrates certain level of assimilation. Some scientists do not consider these postulates to be proven, so they put forward other theories about the phenomenon of translational multiplicity. Given the research of linguoculturologists, each language operates a certain system of culture units that characterize the uniqueness and difference of language from other ethnocultures, and based on this thesis, the linguocultural units in Ivan Franko’s novel “Zakhar Berkut” as well as variants of their translation into English have been analyzed and described.

Conclusions. Linguocultural units transmit ethnoculture, they contain certain culturally important information encoded in lexical units. Understanding the national and cultural content of linguocultural unit acquires additional meaning when comparing translations, which is clearly demonstrated in the comparative analysis of two variants of I. Franko's novel translation. It is appropriate selection of linguistic equivalents of another language that allows complete reproduction of translated text, and the reader will perceive it as a unique, inimitable phenomenon, and the success of such a translation should be facilitated by the studies of the translation multiplicity.

References

1. Berman A. La retraduction comme espace de la traduction. Palimpsestes. Retraduire. 1990. Vol. 4. P. 1–7.
2. Bensimon Р. «Présentation», Palimpsestes, 1990. # 4. IX-XIII. URL: http://journals.openedition.org/palimpsestes/598 (дата звернення: 20.07.2020).
3. Андрейко Л.В. Стратегії очуження та одомашнення при перекладі інтертекстуальних одиниць в художньому творі. Філологічні трактати. 2015. Т. 7, № 3. С. 7‒13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_2015_7_3_3 (дата звернення: 20.07.2020).
4. Вострецова В.О. Застосування доместикації та форенізації при перекладі текстів різних типів. Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). 2013. Вип. 116. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, С. 103‒106.
5. Koskinen K., Paloposki O. Reprocessing texts. The fine line between retranslating and revising. Across Languages and Cultures. 2010. # 11. P. 29–49. doi:10.1556/Acr.11.2010.1.2 (дата звернення: 20.07.2020).
6. Brownlie S. Narrative theory and retranslation theory. Across Languages and Culture. 2006. # 7. P. 140–170. doi:10.1556/Acr.7.2006.2.1 (дата звернення: 20.07.2020).
7. Лімборський І.В. Перекладач як читач та інтерпретатор художнього тексту (компаративні проекції). Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Філологічні науки. 2015. № 1. С. 16–20. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vduepf_2015_1_4 (дата звернення: 20.07.2020).
8. Чайковский Р.Р., Лысенкова Е.Л. Неисчерпаемость оригинала: 100 переводов «Пантеры» Р.М. Рильке на 15 языков. Магадан : Кордис, 2001. С. 179–198.
9. Лысенкова Е.Л. Поэзия и проза Р.М.Рильке в русских переводах (исторические, стилистико-сопоставительные и переводческие аспекты) : дис. … д-ра филолог. наук. Магадан, 2006. С. 355–382.
10. Шерстнева Е.С. Переводная множественность как категория переводоведения: история, статус, тенденции. Известия РГПУ им. А.И. Герцена. 2008. № 73-1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/perevodnaya-mnozhestvennost-kakkategoriya-perevodovedeniya-istoriya-status-tendentsii (дата звернення: 30.04.2020).
11. Ситар Р.А. Множинність перекладів як варіантність відтворення жанрово-стилістичних особливостей часово віддаленого першотвору. Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. 2014. Вип. 692‒693. С. 237–240. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchnugf_2014_692-693_71 (дата звернення: 30.04.2020).
12. Ребрій О.В. Пригоди Аліси в Україні, або про множинність сучасних перекладів. Лінгвістика ХХІ століття : нові дослідження і перспективи. 2009. № 3. С. 190–205.
13. Зорівчак Р. Сприйняття творчості та особистості Івана Франка як символу інтелектуальної України в англомовному світі. Українське літературознавство. 2014. Вип. 78. С. 3–14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ul_2014_78_4 (дата звернення: 30.04.2020).
14. Медвідь О.М., Ткаченко Я.Ю. Лінгвістичний модус культурем (на прикладі повісті Івана Франка «Захар Беркут»). Філологічні трактати. 2015. Т. 7, № 3. С. 64–68. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_2015_7_3_10 (дата звернення: 30.04.2020).
15. Гак В.Г. Языковые преобразования. Москва : Школа «Языки русской культуры», 1998. 768 с.
16. Воробьев В.В. Лингвокультурология : (Теория и методы). Москва : Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 1997. 331 с.
17. Брыксина И.Е. Лингвокультурема как единица содержания билингвального/бикультурного обучения иностранным языкам в высшей школе. Вестник ТГУ. 2009. № 1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/lingvokulturema-kakedinitsa-
soderzhaniya-bilingvalnogo-bikulturnogo-obucheniya-inostrannym-yazykam-v-vysshey-shkole (дата звернення: 30.04.2020).
18. Франко І. Вибрані твори. Львів : Каменяр, 1977. С. 21–178.
19. Franko I. Zakhar Berkut. New York: Theo. Gaus’ sons, inc., 1944. 230 p.
20. Franko I. Zakhar Berkut. Kyiv: Dnipro, 1987. 226 p.