Опубліковано 2020-11-04
Ключові слова
- archetype image, archetype mother earth, author’s transformations of archetype images, poetic model of the world
- архетипний образ, архетип мати-земля, авторські трансформації архетипових образів, поетична модель світу
Анотація
Мета ‒ дослідити авторські трансформації етнокультурного архетипу матір-земля в поетичних ідіостилях О. Довженка та Т. Осьмаки як елемент характеристики простору України, що формує у творах письменників мегаобраз країни, її національну ментальність.
Методи. Для аналізу застосовуються методи семно-компонентного аналізу, частково-пошуковий та порівняльний.
Результати. Здійснено порівняльний аналіз асоціативних зв’язків та вербальних засобів, що художньо репрезентують образ матері-землі в літературних творах О. Довженка та Т. Осьмачки. Зазначається, що в обох митців розкриття архетипу земля відбувається через метафору материнства. Для О. Довженка архетип земля є одним із провідних архетипів його поетики. Образ матері-землі уособлює, насамперед, джерело наснаги, життєвої сили та мудрості, символізує найбільш надійний захист і підтримку. Для розкриття архетипових рис матері-землі письменник використовує народно-традиційні епітети (сира, рідна, українська), образні словосполучення (рідні руїни, мертві подвір’я Києва), прийом персоніфікації (матернє лоно, лице землі). В ідіостилі Т. Осьмачки архетип матір-земля трансформується зі зміною життєвих реалій. Виявлено, що для раннього періоду творчості письменниці характерний богородичний мотив. Наводяться та аналізуються приклади синтезу архетипу мати-земля, образу Богородиці та образу України. В образах, створених пізніше, провідною основою залишається лише архетип мати-земля. Досліджуються персоніфікація образу землі в таких бінармах, як перса землі, душа землі, ребра землі, а також показові щодо трансформації образу поезії «Майн лібер» та «Немає» (збірка «Китиці часу», написана в еміграції).
Висновки. Доробок обох авторів детермінований однаковими етнокультурними архетипами, індивідуально авторські трансформації яких виявляємо в текстах різних періодів творчості. Архетиповий образ мати-земля є домінантним як в О. Довженка, так і в Т. Осьмачки. Авторські реалізації досліджуваного архетипового образу знаходяться в межах загальної української літературної традиції і поетичної моделі світу.
Посилання
2. Бондаренко Ю. Словесні символи-архетипи в поетичній творчості Юрія Іздрика: лінгвостилістичний вимір. Рідний край. 2014. № 2. С. 126–129.
3. Довженко О.П. Зачарована Десна. Довженко О.П. Твори: в 5 т. Київ : Дніпро, 1983. Т. 1. С. 36–81.
4. Довженко О.П. Земля. Довженко О. П. Твори: в 5 т. Київ : Дніпро, 1983. Т. 1. С. 108–135.
5. Довженко О.П. Повість полум’яних літ. Довженко О.П. Кіноповісті. Оповідання. Київ : Дніпро, 1986. С. 249–342.
6. Дорошина Л.Ф. Архетип земля як визначальна сутність української ментальності у літературній творчості Олександра Довженка. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2017. Вип. 30 (1). С. 17–20.
7. Ігнатьєва С.Є. Архетип матері в українському щоденниковому дискурсі. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2016. Вип. 14. С. 170–178.
8. Лисенко Н.О. Архетипні символи як детермінанти поетичної моделі світу. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2015. Вип. 73. С. 129–131.
9. Микитів Г.В. Трихотомія «символ» – «архетип» – «архетипний символ»: диференціація та кореляція понять. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2017. № 2. С. 135–142.
10. Словарь психолога-практика / сост. С. Ю. Головин. 2-е изд., перераб. и доп. Минск: Харвест, 2003. 976 с.
11. Ставицька Л. Естетика слова в українській поезії 10–30-х рр. ХХ ст. Київ : Правда Ярославичів, 2000. 154 с.
12. Тодось Осьмачка. Поезії. Київ : Рад. письменник, 1991. 252 с.
13. Тресиддер Дж. Словарь символов / пер. с англ. Москва : ФАИР-ПРЕСС, 1999. 448 с.