№ 82 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та східні мови

АФІКСАЛЬНІ СПОСОБИ УТВОРЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ НІМЕЦЬКОЇ ФАХОВОЇ МОВИ ПЕДАГОГА

Тетяна Володимирівна Кременєва
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Опубліковано 2020-09-04

Ключові слова

  • term, morphological way of word formation, suffixation, prefixation, prefixal-suffixal term form
  • термін, морфологічний спосіб словотворення, суфіксація, префіксація, префіксально-суфіксальне термінотворення

Анотація

Мета. Дослідження термінів фахової мови педагога, утворених афіксальним способом, який включає суфіксальний, префіксальний та суфіксально-префіксальний способи термінотворення. У зв’язку із цим проаналізовано такі види афіксального словотворення, як суфіксація іменників, прикметників та дієслів педагогічної термінології, префіксація іменників та дієслів і префіксально-суфіксальне словотворення іменників та прикметників.

Методи. Відсоток педагогічних афіксальних термінів від загальної кількості 3 тис. термінів фахової мови педагога, що визначає рівень продуктивності даного виду термінотворення у фахових текстах, які педагог може використовувати під час навчального процесу в будь-яких закладах освіти.

Результати. Установлено та класифіковано основні види префіксів та суфіксів у педагогічній літературі та визначено частотність їх використання. Найчастотнішим суфіксом є -ung, який утворює переважну кількість суфіксальних термінів та становить 30,8%. Іншими продуктивними суфіксами як іншомовного, так і суто німецького походження є -tion, -er, -keit, -tät, -ie,-ik. Серед прикметників ними є -isch, -iv, -lich. Для дієслів характерний лише суфікс -ier. Серед префіксів найпоширенішими є aus-, auf, ober-, проте вони не є продуктивними в термінотворенні педагогіки, оскільки становлять лише 2% від загального складу термінів, тоді як суфіксація – 12%. Суфіксально-префіксальний спосіб афіксації теж не є численним: із 3% термінів-іменників фахової мови педагога з найпродуктивнішими моделями be- + -ung, ver- + -ung, er- + -ung. Кількість префіксально-суфіксальних прикметників становить лише 0,5%, де утворення термінів відбувається за допомогою різноманітних префіксів та суфіксів.

Висновки. Підсумкова кількість афіксального термінотворення фахової мови педагога становить 17,5%, що дає змогу виявити тенденції до подальшого розвитку педагогічної термінології, що є причиною становлення та виходу педагогіки як науки на новий рівень. Актуальність даного питання уможливлює його подальше дослідження у сфері навчання.

Посилання

1. Гордеева К.О. Способы образования терминов в немецкой терминологии текстильной и легкой промышленности. Научный альманах. 2016. № 10–1(24). С. 425–431.
2. Гринев-Гриневич С.В. Терминоведение : учебное пособие. Москва : Академия, 2008. 304 с.
3. Даниленко В.П. Актуальные направления лингвистического исследования русской терминологии. Современные проблемы русской терминологии : сборник статей / отв. ред. В.П. Даниленко. Москва : Наука, 1986. С. 5–36.
4. Даниленко В.П. Введение в языкознание : курс лекций ; изд. 2-е, стер. Москва : Флинта ; Наука, 2015. 288 с.
5. Жеребило Т.В. Термины и понятия лингвистики: Общее языкознание. Социолингвистика. Назрань : Пилигрим, 2011. 152 с.
6. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. Москва : АН СССР, 1961. 160 с.
7. Овчаренко Н. Теоретичні передумови дослідження терміносистем (на матеріалі сучасної української термінології). Лінгвістичні студії. 2010. Вип. 20. С. 172–175.
8. Симоненко Л. Актуальні проблеми сучасного українського термінознавства. Українська термінологія і сучасність. 2009. Вип. VIII. С. 9–15.
9. Соловьева В.А. Немецкий язык. Грамматика в кармане. Санкт-Петербург : Карманный справочник (Питер), 2016. 152 с.
10. Суперанская А.В., Подольская А.В., Васильева Н.В. Общая терминология: вопросы теории / отв. ред Т.Л. Канделаки ; изд. 6-е. Москва : ЛИБРОКОМ, 2012. 248 с.
11. Табанакова В.Д. Идеографическое описание научной терминологии в специальных словарях : дисс. … д-ра филол. Наук : спец. 10.02.21 «Структурная, прикладная и математическая лингвистика» ; Тюменский гос. ун-т. Тюмень, 2001. 288 с.
12. Christ Ingeborg, Cillia de Rudolf. Fremdsprachenunterricht an Schulen in deutschsprachigen Ländern. In: Karl-Richard Bausch/Herbert Christ/Hans-Jürgen Krumm (Hg.): Handbuch Fremdsprachenunterricht. Tübingen. 2003, S. 77–84.
13. Großberger Nicole, Groß Madlen, Knaus Thomas. Medienerzieherische Grundbildung in der Vorschule – eine explorative Studie Knaus, Thomas [Hrsg.]; Engel, Olga [Hrsg.]: fraMediale. München: kopaed 2015, S. 173–190.
14. Hirschfeld Ursula. Ausspracheübungen. In: Karl-Richard Bausch/Herbert Christ/Hans-Jürgen Krumm (Hg.): Handbuch Fremdsprachenunterricht. Tübingen. 2003, S. 277–280.
15. Hoberg Ursula, Hoberg Rudolf. Der kleine Duden. Deutsche Grammatik. Mannheim: Dudenverlag № 4. 2009. 456 S.
16. Jadin, Tanja Multimedia und Gedächtnis. Kognitionspsychologische Sicht auf das Lernen mit Technologien 2. Auflage Ebner, Martin [Hrsg.]; Schön, Sandra [Hrsg.]: L3T. Lehrbuch für Lernen und Lehren mit Technologien. 2. Auflage. 2013, S. 1–10.
17. Lipowsky Frank. Auf den Lehrer kommt es an. Empirische Evidenzen für Zusammenhänge zwischen Lehrerkompetenzen, Lehrerhandeln und dem Lernen der Schüler Allemann-Ghionda, Cristina [Hrsg.]; Terhart, Ewald [Hrsg.]: Kompetenzen und Kompetenzentwicklung von Lehrerinnen und Lehrern. Weinheim u.a.: Beltz 2006, S. 47–70.
18. Müller Hans-Rüdiger, Krinninger Dominik, Bahr Simone, Falkenreck Dorothee, Lüders Martin, Su Hanno. Erziehung und Bildung in der Familie. Pädagogische Grenzgänge in einem interdisziplinären Forschungsfeld. In: Zeitschrift für Pädagogik 58 (2012) 1. S. 55–68.
19. Palentien Christian. Aufwachsen in Armut – Aufwachsen in Bildungsarmut. Über den Zusammenhang von Armut und Schulerfolg Zeitschrift für Pädagogik 51 (2005) 2, S. 154–169.
20. Schneider Thorsten. Nachhilfe als Strategie zur Verwirklichung von Bildungszielen. Eine empirische Untersuchung mit Daten des Sozio-ökonomischen Panels (SOEP) Zeitschrift für Pädagogik 51 (2005) 3, S. 363–379.