№ 82 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Російська мова та література

ИНТЕРПРЕТАЦИЯ «ПСИХЕЙНОГО СЮЖЕТА» В ЭРОТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ АЛЕКСАНДРЫ ПЕТРОВОЙ

Светлана Александровна Фокина
Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова

Опубліковано 2020-09-04

Ключові слова

  • “psychic plot”, erotic discourse, borderhood, twins
  • «психейний сюжет», еротичний дискурс, двійництво

Анотація

Актуальність нашої розвідки мотивована інтересом сучасної філології до літературної спадщини діаспори.

Мета статті – простежити еротичне маркування «психейного сюжету» у вірші О. Петрової «Предмети розчиняються у темряві...» (2007).

Результати. Внаслідок текстуального аналізу виявлено дві протилежні лінії ліричного сюжету – це розставання й взаємне тяжіння ліричної героїні і любовного суб’єкта. Вони внутрішньо пов’язані та доповнюють один одного. Еротичний дискурс ліричного послання О. Петрової, актуалізуючи міфологічний потенціал, включає в свій смисловий спектр міфологеми зародження еросу та «психейний сюжет». Нез’ясованість особистості партнера сприяє його потенційній сакралізації та активації архетипових кодів сучасного ліричного сюжету. Символіка фрамуги передбачає лімінальність особистого простору з «чужим», комунікацію ліричного «я» з «іншим», а також наближення до трансцендентного. Інтемедіальні складники «психейного сюжету» акцентовані мотивом зірок та зруйновані особистим простором, уособленням якого виступає вибита фрамуга. У своєму еротичному дискурсі О. Петрова моделює ситуацію взаємин ліричного «я» з омріяним коханим як двійництво.

Висновки. Семіосфера розглянутого ліричного послання стає доповненням до зовнішньої лаконічності поетичного слова О. Петрової. Розширенню інтерпретаційних рамок вірша сприяють потенції «психейного сюжету». Показовою є своєрідність еротичного дискурсу: коди пристрасті проявлені не тільки в сфері інтимності, а також у топосі межовості, інтермедіальності та дзеркальності.

Посилання

1. Барт Р. Фрагменты речи влюбленного. Москва : Ad Marginem, 2002.
2. Бобринская Е. Русский авангард: границы искусства. Москва : НЛО, 2006.
3. Жолковский А.К. Поэтика Пастернака: Инварианты, структуры, интертексты. Москва : НЛО, 2011.
4. Журбина А.В. Миф об Амуре и Психее в «Мифологиях» Фульгенция: аллегория или персонификация? Мифологические образы в литературе и искусстве. Москва : Индрик, 2015. С. 10–17.
5. Ильинская Н.И. Религиозно-философские искания в русской поэтической традиции рубежей ХХ века: специфика сознания, концептосфера, типология. Херсон : Айлант, 2005.
6. Киньяр П. Тайная жизнь. Санкт-Петербург : Азбука-Аттикус, 2013.
7. Котариди Ю.Г. Лики Психеи в литературе романтизма Мифологические образы в литературе и искусстве. Москва : Индрик, 2015. С. 36–45.
8. Кристева Ю. Дискурс любви Танатография Эроса. Санкт-Петербург : Мифрил, 1994. С. 101–109.
9. Мельшиор-Бонне С. История зеркала. Москва : НЛО, 2006.
10. Сандлер С. Поэт как перемещенное лицо: предисловие. Только деревья. Москва : НЛО, 2007. С. 5–12.
11. Чертов Л. Знаковая призма. Москва : Языки Славянской Культуры, 2014.
12. Эпштейн M.H. Философия тела. Санкт-Петербург : Алетейя, 2006. С. 9–194.
13. Ямпольский М. Наблюдатель: очерки истории видения. Москва : Ad Marginem, 2000.