МЕТОДОЛОГІЯ «КУЛЬТУРНОГО ПОВОРОТУ» В СУЧАСНОМУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ ТА ПРОБЛЕМИ АДЕКВАТНОСТІ У ПЕРЕКЛАДІ
Опубліковано 2019-03-25
Ключові слова
- cultural turn,
- translation,
- translator,
- reception,
- strategy
- культурний поворот,
- переклад,
- перекладач,
- стратегія
Анотація
«Культурологічний поворот» розширив сфери досліджень перекладознавства і надав нові перспективи перекладу. Він продемонстрував акцент на рідній культурі та гнучкому перекладі. Акцент був перенесений з тексту на читацьке сприйняття та якість перекладу, що залежала від нього. Водночас, розгляд рідної культури, соціального походження та традицій привів до природної літератури для вітчизняних читачів. Крім того, переклад розглядався як метод маніпулювання та створення певної культури.
У статті проаналізована методологія «культурологічного повороту» у перекладознавстві та проблеми адекватності перекладу. Українські перекладачі приклали багато зусиль для публікування своїх перекладів в умовах офіційних заборон. Вони використовували одомашнення як відмінність від домінуючого імперського дискурсу. Вони використовували методологію «культурологічного повороту», щоб подолати стереотип «побутової мови»,
закріпити повноправний статус української мови і поставити українську мову на один рівень з іншими іноземними мовами. Показано, що велику роль відіграють поведінка перекладача й обрана ідеологія. У межах «культурологічного повороту» переклад розглядався як метод формування нації, створення власної ідентичності та стратегії культурного розвитку. Показано, що переклад є своєрідною маніпуляцією. «Культурологічний поворот»
демонструє, що переклад має більш широкий культурологічний контекст.
Показано «культурологічний поворот» та його вплив на розвиток перекладознавства у західній культурі та Україні, соціальні причини «культурологічного повороту» та зміни, що він спричинив. Випадок України показує істотну паралель із західною традицією. Українські перекладачі працювали у тяжких умовах та намагалися помістити українську мову та культуру на один рівень з іншими мовами світу за допомогою своїх перекладів.
Посилання
2. Chernetsky V. Nation and Translation: Literary Translation and the Shaping of Modern Ukrainian Culture. Contexts, Subtexts, and Pretexts: Literary Translation in Eastern Europe and Russia / B.J. Baer (ed.). Amsterdam ; Philadelphia : John Benjamins, 2011. P. 3–15.
3. Cultural turn. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Cultural_turn (access date: 22.11.2018).
4. Lefevere A. The cultural turn in translation studies. URL: http://nptel.iitm.ac.in/courses/109104050/pdf_version/lecture19.pdf (access date: 22.11.2018).
5. Lisheng Liu. Cultural Turn of Translation Studies and Its Future Development. Journal of Language Teaching and Research. 2010. Vol. 1. № 1. Р. 94–96.
6. Ma H.J. Selected Readings of Contemporary Western Translation Theories. Beijing : Foreign Language Teaching and Research Press, 2010. 200 p.
7. Marinetti C. Cultural approaches. URL: http://www2.warwick.ac.uk/fac/arts/english/currentstudents/postgraduate/masters/modules/translationstud/marinetti_cultural_approach.pdf (access date: 22.11.2018).
8. Nida E.A. Towards a Science of Translating: With Special Reference to Principles and Procedures Involved in Bible Translating. Leiden : Brill, 1964. 300 p.
9. Nord C. Translating as a Purposeful Activity: Functionalist Approaches Explained. Shanghai : Shanghai Foreign Language Education Press, 2001. 250 p.
10. Shell-Hornby M. The Turns of Translation Studies: New paradigms or shifting viewpoints. Amsterdam ; Philadelphia : John Benjamins Publishing Company, 2006. 320 p.
11. Translation/History/Culture : A Sourcebook / ed. by A. Lefevere. London ; New York : Routledge, 1992. 182 p.
12. Venuti L. Local Contingencies: Translation and National Identities. Nation, Language, and the Ethics of Translation. Princeton : Princeton UP, 2005. P. 177–202.
13. Xie Z.T. Contemporary Foreign Translation Theories. Tianjin : Naikai University Press, 2012. 150 p.
14. Yan C., Huang J.J. The Culture Turn in Translation Studies. Open Journal of Modern Linguistics. 2014. № 4. P. 487–494.
15. Гачечиладзе Г. Мастерство перевода. Москва : Советский писатель, 1972. 262 с.
16. Кам’янець А.Б., Некряч Т.Є. Інтертекстуальна іронія і переклад : монографія. Київ : Вид. Карпенко В.М., 2010. 176 с.
17. Медвідь О.С. Проблеми відтворення просторіччя у спецкурсі з перекладу. Теорія і практика перекладу. 1981. № 6. С. 114–120.
18. Стріха М.В. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. Київ : Факт, 2006. 344 с.