№ 84 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Загальне мовознавство

ЗАВИСИМОСТЬ ЛЕКСИЧЕСКОГО ПЛАНИРОВАНИЯ И АРТИКУЛЯЦИИ

Алена Юрьевна Корягина
Черноморский национальный университет имени Петра Могилы

Опубліковано 2020-12-23

Ключові слова

  • language production, pronunciation, communication situation, lexical search
  • мововиробництво, вимова, ситуація спілкування, лексичний пошук

Анотація

Мета. Стаття присвячена питанню відображення рівня лексичного планування на артикуляційних характеристиках мов- ця. Її мета – дослідити, по-перше, взаємозв’язок комунікативної ситуації та лексичного планування, по-друге, його вплив на процеси вимови. Зв’язок між лексичним плануванням мови й артикуляцією відіграє важливу теоретичну роль у розумінні мововиробництва. Проте його природа залишається маловивченою. І хоча мовознавці виділяють три аспекти мововиробни- цтва (процес планування, артикуляційний план і виконання плану), дослідження в цій області в основному зосереджені на співвідношенні між першим і останнім аспектами. Будь-яка систематична зміна артикуляції відбувається суто через варіації у процесі планування і пошуку репрезентації слова. Акустична редукція виникає через спрощення механізмів виробництва, а скорочення є результатом деякої комбінації активації концептуальних і лінгвістичних уявлень, пов’язаних зі словом, і спро- щення будь-якого із процесів, пов’язаних зі створенням артикуляції плану з концепту. Відповідно до цієї думки передбачаєть- ся, що зміни у вимові слова через контекстуальну даність цілком відбуваються через спрощення процесів репрезентації або кодування, задіяних у плануванні. У цій роботі увагу зосереджено на вивченні можливих шляхів впливу та залежності про- цесів лексичного планування й артикуляції як на сегментному, так і на супрасегментних рівнях шляхом дослідження зв’язку між обстановкою комунікації і рівнем лексичного планування, а також впливу ступеня планування мови на вимову.

Методи. Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи, як методи прихованого запису (для отримання зразків мовлення, що найбільш точно відображають природну мовленнєву поведінку мовця), напівстандартного інтерв’ю (його принцип полягає в тому, що той, хто проводить інтерв’ю, має можливість залежно від обставин варіювати форму питань, які спрямовані не на отримання певної інформації від опитуваних, а на отримання зразків мовлення необхідних стилів) та вклю- ченого спостереження (фіксування мовлення інформанта в офіційній ситуації спілкування), аудитивний (для ідентифікації й інтерпретації зібраного матеріалу), зіставно-порівняльний метод (для зіставлення вимовних варіантів різних комунікатив- них ситуацій).

Результати. Підвищення складності виробництва промови під час лексичного планування приводить до збільшення арти- куляційної деталізації. Зниження складності виробництва приводить до зниження вимови, а значить, більш швидке плануван- ня приведе до меншої кількості деталей.

Висновки. Чим більш невимушена обстановка спілкування, тим більш прості і короткі слова використовує мовець і, як наслідок, артикуляція стає менш деталізованою. Різноманітні процеси зміни звуків, отже, інтонаційних моделей не завжди безпосередньо пов’язані з тенденцією до економії мовних засобів в ситуації невимушеного спілкування, але також і з особли- востями лінгвістичного планування, швидкість якого істотно збільшується під час спонтанного мовлення.

Посилання

1. Аванесов Р.И. Русское литературное произношение. Москва : Просвещение, 1984. 384 с.
2. Гайдучик С. М. К вопросу о классификации фонетических стилей и о предмете фоностилистических исследований. Романское и германское языкознание : республиканский межведомственный сборник. Минск : Издательство Минского государственного университета, 1981. Вып. 11. С. 9–15.
3. Петренко А.Д. Социолингвистические проблемы вариативности языка как целостной структуры : коллективная монография. Москва : Перо, 2015. 282 с.
4. Arnold J.E., Kahn J.M., Pancani G.C. Audience design affects acoustic reduction via production facilitation. Psychonomic Bulletin & Review. 2012. P. 505–512.
5. Arnold J.E., Watson D.G. Synthesising meaning and processing approaches to prosody: Performance matters. Language, Cognition and Neuroscience. 2015. P. 88–102.
6. MacDonald M.C. How language production shapes language form and comprehension. Frontiers in Psychology. 2013. 226 p.
7. Watson D.G., Buxó-Lugo A., Simmons D.C. The effect of phonological encoding on word duration: Selection takes time. Explicit and implicit prosody in sentence processing. 2015.
8. Zhao L.M., Yang Y.F. Lexical Planning in Sentence Production Is Highly Incremental: Evidence from ERPs. PLoS One. 2016.