№ 101 (2025): Південний архів (філологічні науки)
Українська мова та література

ФУНКЦІЙНО-СЕМАНТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНШОМОВНИХ ПРЕФІКСІВ ПОЛІ- І МУЛЬТИ- У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СЛОВОТВОРЕННІ

Володимир Павлович Олексенко
Херсонський державний університет

Опубліковано 2025-12-30

Ключові слова

  • словотвір, медіа, префікс, семантика, неологізм, дискурс, експресія, етимологія, словотвірна система, комунікативна функція
  • word-formation, media, prefix, semantics, neologism, discourse, expression, etymology, wordforming system, communicative function

Анотація

На нинішньому етапі розвитку лінгвістичної науки українська мова зазнає інтенсивного збагачення словникового складу під впливом глобалізаційних процесів, активного розвитку науки, технологій та масових комунікацій. У статті чітко визначено мету – проаналізувати функційно-семантичний потенціал іншомовних префіксів полі- та мульти- у сучасному українському словотворенні, висвітлити їхню роль у процесах номінації з метою творення емоційно-експресивної лексики. Застосовано комплекс методів загальнонаукових та лінгвістичних з метою аналізу префіксів полі- і мульти-. Результати аналізу: розглянуто їхню етимологію, шляхи входження до української мови, основні значення й сфери використання. З’ясовано, що префікс полі- має давнішу традицію функціювання і вживається переважно в науковій та гуманітарній сферах, використовується для позначення множинності, різноманітності, багатоскладовості; у книжному, художньому стилі може мати експресивне забарвлення, підкреслюючи багатогранність явища, семантично надавати словам відтінку універсальності, широкого спектру, тоді як префікс мульти- є пізнішим запозиченням, поширеним завдяки глобалізаційним процесам та англійськомовному впливу, й активно функціює у технологійному та мас-медійному дискурсі, стилістично більш розмовний і «модерний», часто асоціюється з глобалізацією, технікою, сучасними реаліями. Обгрунтовано, що порівняльний аналіз цих продуктивних словотворчих формантів, які утворюють терміни й неологізми, що відображають динаміку українського словотворення, засвідчив як їхню семантичну близькість, так і стилістичні відмінності. У висновках встановлено, що полі- більш тяжіє до наукової та академійної мови, надає слову «серйозности», тоді як мульти- вживається переважно в технологійному та масмедійному дискурсі. Заакцентовано, що функційно-семантичний потенціал обох префіксів відображає динаміку українського словотворення, збагачення термінологійних систем і розвиток мовної картини світу під впливом як внутрішніх тенденцій, так і зовнішніх глобалізаційних процесів. Перспективи вбачаємо в подальшому вивченні варіантного вживання цих префіксів та їхньої ролі у формуванні неологізмів у різних сферах сучасного дискурсу.

Посилання

  1. Азарова, Л. Є. (2002) Лінгвальний статус препозитивних і постпозитивних компонентів іншомовного походження. Наукові записки ВДПУ. Серія: Філологія. Вінниця. 2002. № 4. С. 86–90.
  2. Городенська, К. Г. (1986) Префікси і префіксоїди в українській мові. Мовознавство. 1986. № 8. С. 37–41.
  3. Іваницька, Н. Л. (2024) Префікс як варіант морфеми та вияв ознак його семної ядерності й параметрії в складі префіксальних дієслів сучасної української мови. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): збірник наукових праць. 2024. № 39. С. 36–50.
  4. Карпіловська, Є. А. (2008) Вплив інновацій на стабільність мовної системи: регулятори системної рівноваги. Динаміка та стабільність лексичних і словотвірних систем слов’янських мов: збірник тематичного блоку на ХІV Міжнар. з’їзді славістів (Охрид, Македонія). К.: Наук.-видавн. центр Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського. 2008. С. 3–22.
  5. Кислюк, Л. П. (2013) Освоєння нової іншомовної лексики системою українського словотвору. Мовознавчий вісник. 2013. Вип. 16–17. С. 112–122.
  6. Кислюк, Л. П. (2002) Особливості засвоєння іншомовної лексики словотвірною підсистемою сучасної української мови. Мовні і концептуальні картини світу. К., 2002. № 6. Кн. 1. С. 182–186.
  7. Колібаба, Л. М. (2019) Реактуалізація префіксально-суфіксальних дієслів в українських наукових та публіцистичних текстах. Українська мова. 2019. № 3. С. 81090.
  8. Коробова, І. О. (2018) Семантичне та словотвірне освоєння новітніх запозичень в українській мові (автореф. дис. … канд. філол. наук). Запоріжжя, 2018. 23 с.
  9. Лелека, Т. О. (2016) Засвоєння іншомовних структурних елементів українською мовою на початку ХХІ століття. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Вип. 145. С. 32–37.
  10. Навальна, М. (2018) Сучасні тенденції творення лексем у мові української періодики (на прикладі чужомовних словотвірних моделей). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. № 32. Том 3. С. 97–101.
  11. Олексенко, В. П. (2018) Інновації сучасної української мови з препозитивними елементами грецького і латинського походження. Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку: збірник наук. праць, присвячений 70-річчю від дня народження Петра Івановича Білоусенка. Запоріжжя, 2018. С. 107–138.
  12. Олексенко, В. П. (2014) Інноваційна лексика української мови з препозитивним компонентом-грецизмом: функційно-семантичний аспект. Вісник Донецького національного університету. Серія Б: Гуманітарні науки. 2014. Вип. 1–2. С. 183–193.
  13. Пономаренко, С. (2017) Сучасна українська мова: Морфеміка. Дериватологія. Морфонологія: навчальний посібник. Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2017. 300 с. ISBN 978-966-336-380-6
  14. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень. К.: Довіра, 2000. 1018 с. ISBN 966-507-049-5
  15. Содомора, П. (2011) Греко-латинські префікси та їх відображення в українській філософській та медичній термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2011. № 709. С. 116–120.
  16. Handbook of Word-Formation. Springer Science & Business Media, 2005. 466 c. ISBN 1402035977, 9781402035975
  17. Ukrainian National Corpus (Електронний ресурс). Вилучено із http://www.mova.info