ХЕРСОНЩИНА, ХЕРСОН, ХЕРСОНЦІ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ ВІЙНИ

Анотація

Херсон та велика частина Херсонщини після 24 лютого 2022 р. швидко опиняються під російською окупацією: російські війська захопили Антонівський міст у першу добу повномасштабного вторгнення, а 1 березня зайшли в обласний центр. Українські драматурги вже навесні 2022 р. оперативно створюють різні тексти, які осмислюють абсолютно новий для українців досвід виживання в окупації, і впродовж 2022–2024 р. Херсону та Херсонщині присвячується доволі репрезентативний масив сучасних драматичних та постдраматичних художніх творів, авторами яких є херсонці, що перебували поза межами окупації, але рефлексували над нею разом зі своїми близькими людьми (Наталія Блок, Оксана Гриценко), ті, хто пережив окупацію особисто (Артур Сумароков, Ігор Носовський, Олена Маляренко, Антон Лисенко, Яна Малига, артисти Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша), а також драматурги, для яких Херсон, не будучи рідним містом, став символом загального українського опору (Ніна Захоженко, Ірина Феофанова, Лєна Кудаєва). Варто звернути увагу і на драматургічну практику місцевого херсонського театру, коли п’єси, створені не про Херсонщину (тексти Неди Нежданої, Наталки Ворожбит про вторгнення росіян на Донбас), у контексті війни та окупації інтерпретуються з позицій «херсонського тексту». Окремо слід сказати про драматургічне письмо Валерія Пузіка, який брав безпосередню участь у бойових діях на Херсонщині і втілив цей досвід у п’єсі, присвяченій відірваному від повноцінної логістики та комунікації українському плацдарму у Кринках. Мета: проаналізувати дискурси про Херсон та Херсонщину як зафіксовані українською драматургією 2022–2022 рр. місця колективної травми, місця сили та українського опору і водночас як територію трагізму та ревіталізованої містики. Методи: джерелознавчий, культурно-історичний та контекстуальний аналіз. Результати. Створено першу репрезентативну картину театрально-драматургічної візії Херсона і Херсонщини у протистоянні російським агресорам упродовж 2022–2024 рр. Для цього проаналізовано діяльність та постановки Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша, українські драматургічні ресурси цих років, фахові та відкриті джерела. Узято до уваги 20 текстів сучасної української драматургії, більшість із яких вимагає додаткових інтерпретацій, тож, можливо, для херсонців такий узагальнений корпус буде цікавим як поле майбутніх досліджень. Виокремлено перехідні тенденції, зафіксовані у театрально-драматургічній інтерпретації дискурсу Херсона та Херсонщини у 2022–2024 р. на тлі повномасштабної російської агресій, окупації, підриву Каховської ГЕС. Висновки. В осмисленні російської агресії проти України після 24 лютого 2022 р. Херсону та Херсонщині присвячено чималий обсяг драматургічних і театральних текстів. Закономірно, що одним із центрів опору окупантам у місті став Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша, який уже навесні 2022 р. поза межами окупованого обласного центру налагоджував свою діяльність сценічними читаннями та виставами саме про необхідність підтримки українців в окупації. Драматургічний дискурс про Херсонщину та її опір зараз становлять два десятки творів у різній манері письма – від документальних до художніх та постдраматичних, у різних емоційних модусах – від трагічного до трагікомічного, у різних жанрових координатах – щоденники, спогади, сповідь, розмова, інтерв’ю, містика. Зібрані у послідовний корпус, вони репрезентують драматургічну еволюцію в осмисленні дискурсу Херсона та Херсонщини у війні. Усі посилання у списку літератури нині є інтерактивними, тож херсонці матимуть змогу переглянути окремі сценічні читання п’єс або знайти відкриті електронні версії їхніх текстів для читання та подальших інтерпретацій.