№ 95 (2023): Південний архів (філологічні науки)
Українська мова та література

СУЧАСНИЙ ДИСКУРС ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Опубліковано 2023-12-21

Ключові слова

  • дискурс, інформаційна війна, медіамовні кліше, наративи
  • discourse, information war, media clichés, narratives

Анотація

Мета статті полягає у визначенні лінгвокогнітивних, психолінгвістичних аспектів сучасного дискурсу інформаційної війни. Методи. Достовірність отримання результатів і висновків забезпечило використання методів: функційно-стилістичного методу (для виокремлення змістово-конструктивних елементів у структурі текстів інформаційної війни); семантико-диференційного аналізу (для простеження змін, розрізнення семантики мовних одиниць). Результати. Аналіз змістового аспекту наративів є важливим інструментом для прийняття рішень та формування стратегій після вторгнення країни-агресора. Вивчення наративів дозволяє виявити сильні та слабкі сторони різних підходів та методів і сформулювати рекомендації для досягнення успіху в подальшому відновленні та захисті територіального суверенітету України. Висвітлення правдивої картини інформації в мас-медіа змінює уявлення суспільства та допомагає сформувати підтримку для контрзаходів. Висновки. Превалювання позитивізму на внутрішньому й зовнішньому інформаційному полі України має складний характер і часто залежить від політичних інтересів та контексту. Позитивізм простежено в медіамовних кліше, наративах, зокрема опис України як сильного супротивника, надійного партнера, прихильника демократичних цінностей. Негативізм виявлено в передачі антиросійських наративів, при зображенні країни-терориста.

Посилання

  1. Кирилюк О. Мовні засоби сугестивного впливу на реципієнта в дискурсі інформаційної війни. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 32 (71) № 4 Ч. 1 2021 С. 24–28.
  2. Кульженко В. Новомова: як російська пропаганда намагається конструювати реальність росіян і деморалізувати українців за допомогою слів. URL: https://ms.detector.media/trendi/post/31087/2023-01-30-novomova-yak-rosiyska-propaganda-namagaietsya-konstruyuvaty-realnist-rosiyan-i-demoralizuvatyukraintsiv-za-dopomogoyu-sliv/
  3. Лось О. Заклик як прагмалінгвістична складова агітаційного впливу в політичному дискурсі. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Серія: Філологія. Мовознавство. 2009. Т. 105. Вип. 92. С. 72–73.
  4. Магда Є. Гібридна війна: вижити і перемогти. URL: http://docs.google.com/viewerng/viewer?ur
  5. Стрільчук Л. Інформаційна війна як складова сучасних гібридних воєн (на прикладі Грузії та України). URL: http://litopys.volyn.ua/index.php/litopys/article/view/436
  6. Шевцова Л. Без України Росія – «недоімперія», а то й не імперія зовсім. URL: http://ukrainian.voanews.com/content/shevtsova-russia-ukraine/293947/html
  7. Seuren P. A. M. Language in Cognition. Oxford: Oxford University Press, 2009. 388 p
  8. Turnbull W. Language in Action. Psychological Models of Conversation. Hove; New York: Taylor & Francis Group, 2003. 249 p.
  9. Tsarova I. Russian-Ukrainian War (2014–2022): words that have acquired new meanings. The Russian-Ukrainian war (2014–2022): historical, political, cultural-educational, religious, economic, and legal aspects : Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2022. Р. 804–812.