НЕУЗУАЛЬНІ ДЕРИВАТИ-КОМПРЕСИВИ ЯК ЕКСПЛІКАТОРИ ЗРУШЕНЬ У СВІТОГЛЯДНИХ ПАРАДИГМАХ УКРАЇНЦІВ (НА МАТЕРІАЛІ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ 2014–2023 РР.)

Анотація

Стаття присвячена розгляду інноваційних неузуальних утворень, що продукуються на базі компресії, репрезентують специфічний пласт новотворів, уживаних у текстах інтернет-дискурсу останнього десятиліття, і змінюють структурно-семантичну організацію відповідно до зрушень у світоглядних парадигмах комунікаторів. Мета – установити механізми та особливості експлікації зрушень у світоглядних парадигмах українців через інновації, утворені компресією. Методи. Специфіка вибраного об’єкта дослідження зумовлює звернення до спостереження і зіставлення мовленнєвого матеріалу, залучення аналітико-синтетичного та описового методів, моделювання та аналогій. Результати. Феномен гештегування в інтернет-дискурсі позначився на прагненні комунікантів до структурної та смислової компресії. Інновації – наслідки стандартної неузуальної компресії – нині протиставляємо голофразисним утворенням нового типу, у яких аудіовізуальні складнощі рецепції та акустичного відтворення в інноваціях значною мірою послаблені. Гібридний характер неодериватів спричинений одночасним залученням у процесі компресії інструментів графіксації, транслітерації, субституції, анафразії. Структурно-семантична організація компресивів-гібридів безпосередньо корелює зі світоглядними парадигмами мовців, зокрема на рівні стратифікації простору в межах дихотомії «своє – чуже» на підставі сигнифіката «антинорма». Висновки. Резюмовано, що одним із найбільш продуктивних у межах інтернет-дискурсу способів продукування інновацій протягом останніх десяти років є компресія, або голофразис. З’ясовано, що компресія, яка традиційно репрезентувала лексико-синтаксичне зрощення слів, останнім часом зазнає структурних і якісних змін. Установлено, що злютування фрагментів дедалі частіше супроводжує одне або кілька неузуальних явищ, з-поміж яких найпоказовішими є графіксація, транслітерація, субституція, анафразія тощо. Зафіксовано, що гібридний характер компресії зумовлений насамперед концептуальними настановами комунікаторів – експлікуванням зрушень у світоглядних парадигмах мовців, а не спробою зреалізувати власний лінгвокреативний потенціал.