НАЗВИ МАГАЗИНІВ МІСТА КРОПИВНИЦЬКOГО В ЛІНГВІСТИЧНОМУ ТА ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТАХ

Анотація

Метою статті є опис особливостей місцевої прагматонімної лексики у лінгвістичному та екстралінгвістичному аспектах. Об’єктом аналізу є магазиноніми – власні назви приміщень торгових закладів: магазинів, універмагів, гастрономів, супер- та гіпермаркетів тощо. На прикладі назв підприємств торгівлі міста Кропивницького розглядаються певні аспекти, пов’язані з їх функціональними і ономастичними характеристиками. Серед методів, застосованих у дослідженні – описовий, зіставний, кількісний підрахунків та ін. Результати. У суспільстві споживання підприємства торгівлі є ключовими чинниками економіки та соціального життя, а їхні назви – важливими елементами мовної картини світу особистості. Україна доєдналася до глобальної економічної системи, і одним із наслідків цього процесу, який віддзеркалився в українській мові, стало зростання кількості мовних одиниць, що позначають товари, торгові марки, об’єкти торгівлі, називають професії та сфери, які з ними пов’язані, тощо. Аналізовані лексеми відносяться до власних назв, більш точно – до прагматонімів. Це збірний термін для позначення груп власних назв предметів, які були задумані та реалізовані людиною, тобто за денотатно-номінативною класифікацією онімів вони є об’єктами, пов’язаними з матеріальною діяльністю людини. Висновки. Дослідники часто акцентують увагу на тому, що створення і функціонування прагматонімів, як і будь-яких власних назв, завжди відчувають на собі помітний вплив екстралінгвістичних чинників. Визнається, що прагматоніми є ключовими одиницями рекламного дискурсу, які функціонують на когнітивному рівні рекламного впливу. Назви магазинів останнім часом ілюструють процеси швидкого пристосування бізнес-сфери до динамічної зміни пріоритетів і смаків суспільства. Вплив магазинонімів на містян не можна недооцінювати, тому що в мовно-культурному просторі сучасного міста рекламні вивіски магазинів реалізують свої функції у взаємодії з іншими семіотичними елементами: візуальними, звуковими, що надає їм додаткових можливостей впливу і маніпулювання. Цей семіотичний комплекс зазвичай сприймається мовцями автоматично, підсвідомо, але ефективно засвоюється і може як віддзеркалювати певну лінгвокультурну ситуацію і мовні смаки періоду, так і впливати на їх формування.