Опубліковано 2023-06-08
Ключові слова
- публіцистика, сленґізм, запозичення, комп’ютерна транслатологія, значення
- journalism, slang, borrowing, computer-assisted translation, meaning
Анотація
Мета. У статті будуть визначені особливості та розвиток комп’ютерного сленґу в сучасному світі. Метою розвідки є аналіз найуживаніших сленґізмів іншомовного походження, які зафіксовані в мові газет «Газета по-українськи», «День», «Україна молода», кирилицею, які використовуються в комп’ютерному середовищі, визначити їх значення та походження, а також розглянути особливості їх уживання в різних країнах і культурах. У результаті дослідження носії мови матимуть можливість отримати більш повне розуміння термінології, пов’язаної з комп’ютерами й інтернетом, збагатити свій словниковий запас у цій галузі. Методи. У роботі досліджується вживання комп’ютерних сленґізмів у мові українських видань. Для виявлення й аналізу таких сленґових висловів застосовуються різноманітні методи, а саме: методи текстово-інтерпретаційного аналізу, дискурсивного аналізу, статистичного аналізу та методи прагмалінгвістики. Результати. Основним здобутком комп’ютерних сленґізмів є створення спеціалізованої лексики, що дозволяє користувачам комп’ютерів швидко й ефективно комунікувати один з одним за допомогою скорочень, абревіатур та інших технічних термінів. Комп’ютерні сленґізми є важливою частиною мовлення в інтернеті та технологічних сферах, оскільки допомагають економити час і спрощувати процес комунікації. Вони відбивають швидкі зміни в технологічній сфері та відображають нові технології, пристрої та програми. Вони допомагають людям легше розуміти ці технології та спілкуватися, що сприяє розвитку технічного дискурсу й інновацій. Загалом компʼютерні сленґізми є важливим інструментом комунікації в цифровому світі, що дозволяє користувачам швидко й ефективно обговорювати технічні питання й інформацію, пов’язану з комп’ютерами й інтернетом. Актуальним є міркування про компʼютерні сленґізми в тому, що вони відображають еволюцію мови в епоху комп’ютеризації, відкривають нові можливості для спілкування в онлайн-середовищі. Уживання комп’ютерних сленґізмів забезпечує швидке й ефективне спілкування між людьми, які мають спільний досвід використання комп’ютерів та інтернету. Окрім того, компʼютерні сленґізми дозволяють ефективно виражати складні технічні терміни та поняття, які інакше було б важко передати звичайною мовою. Тому компʼютерні сленґізми можуть бути корисні як для професіоналів, так і для новачків у галузі комп’ютерної техніки й інформаційних технологій. Висновки. Зроблено висновки, що журналісти активно вживають у текстах українських газет «Газета по-українськи», «День», «Україна молода» сленґізми іншомовного походження, відтворені кирилицею. Дослідження показують, що використання комп’ютерної лексики в повсякденному мовленні стає все більш поширеним. Незважаючи на те, що такі слова можуть бути незрозумілими для деяких носіїв мови, вони дозволяють збільшити точність і швидкість передачі інформації у спілкуванні між фахівцями в цій галузі. Використання комп’ютерних технологій сприяє покращенню якості та швидкості перекладу, а також допомагає зберігати інформацію в електронному вигляді, забезпечує швидкий і зручний доступ до неї. Отже, комп’ютерні сленґізми мають свої переваги та недоліки, проте їх уживання дозволяє підвищити ефективність комунікації та збереження інформації в цифровому вигляді.
Посилання
- Буряк І.А. Комп’ютерний сленґ в англомовному середовищі. Іноземні мови в школах України. 2015. № 3. С. 18–21.
- Деркач В.А. Комп’ютерний жаргон: поняття, терміни, скорочення. Київ : Видавничий дім «Інтерсервіс», 2005. 256 с.
- Загородній О.В. Комп’ютерний жаргон та його особливості в українській мові. Мовознавство. 2018. № 2. С. 34–42.
- Козловська Н.М. Комп’ютерний жаргон в інтернет-комунікації. Інформаційні технології в освіті. 2019. № 7. С. 45–50.
- Лопатин В.В., Лопатина Л.В. Компьютерный сленг: англо-русско-украинский словарь. Киев, 2008. 480 с.
- Литвиненко І.О. Специфіка комп’ютерного жаргону в українському інтернеті. Сучасні тенденції розвитку науки і техніки. 2017. Т. 2. С. 68–71.
- Максименко Ю.О. Комп’ютерний сленґ у молодіжній мові. Молодь і ринок. 2021. № 4. С. 12–15.
- Русанов В.М. Комп’ютерні терміни і абревіатури : електронний словник. Харків : Слово, 2009. 400 с.
- Страхова І.І. Комп’ютерний жаргон: актуальність та особливості використання. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія «Філологічні науки». 2016. Т. 146. Вип. 1. С. 67–70.
- Федотов В.І. Комп’ютерні скорочення в сучасному мовленні. Збірник наукових праць Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія». 2017. Вип. 30. С. 118–123.
- Черненко В.С. Комп’ютерна лексика та мовний процес. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія «Філологія». 2015. Вип. 132. С. 120–123.
- Baron N. Always on: Language in an online and mobile world. Chapter 3: The medium and the message. Oxford : Oxford University Press, 2008. P. 39–57.
- Crystal D. Language and the Internet. Chapter 3: Writing on the web Cambridge : Cambridge University Press, 2001. P. 49–72.
- Clark R. Understanding research: A consumer’s guide. 2’nd ed. New York : Pearson, 2017. P. 32–33.
- Carreto C.A. Advances in statistical mechanics. Rijeka, Croatia : InTechOpen, 2016.
- Herring S.C. Computer-mediated discourse analysis: An approach to researching online behavior. Designing for virtual communities in the service of learning / S.A. Barab et al. (Eds.). Cambridge : Cambridge University Press, 2004. P. 338–376.
- Kristofferson J. Natural resource economics: An introduction. 3’rd ed. New York : Oxford University Press, 2013.
- Lawrence J., Miller A. An introduction to psychology. 2’nd ed. New York : McGraw-Hill Education, 2018. P. 98–99.