ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АПОЗИОПЕЗИ ТА ПАРЦЕЛЯЦІЇ У ТВОРАХ С. КІНГА

Ключові слова: експресивний синтаксис, прагматичний ефект, образ, реципієнт, авторський задум.

Анотація

Мета. Метою статті є аналіз способів відтворення українською мовою таких фігур стилістичного синтаксису, як апозиопеза та парцеляція, у творах С. Кінга «Ловець снів» та «Мертва зона». Методи дослідження. У науковій статті використовувалися методи порівняльного, транслатологічного та контекстуального аналізу. Шляхом суцільної вибірки виділені стилістичні одиниці, що підлягали аналізу. Результати. У своїй творчості С. Кінг досить часто вдається до таких фігур експресивного синтак- сису, як апозіопеза, що найчастіше полягає в замовчуванні останньої частина речення. Письменник, таким чином, дозволяє читачеві самому знайти відповідь на питання, домислити опущену інформаіцю. Апозиопеза допомагає автору краще передати хід думок персонажа, його застороги та невпевненість. За допомогою цього стилістичного прийому точно передаються почуття та емоції персонажів. Прийом замовчування у контексті досліджуваних романів передає атмосферу невизначеності та напруги. Більше того, апозиопеза допомагає поставити правильний акцент, вказати на ключові моменти розповіді і таким чином реалізувати авторський задум. Найчастіше перекладач використовує метод дослівного перекладу для збереження прагматичного ефекту на читача та задля передачі як інформаційного, так і емоційного аспектів значення без будь-яких втрат. Навмисне розчленування пов’язаного тексту на кілька інтонаційно та пунктуаційно самостійних відрізків має назву «парцеляція». У творчості С. Кінга парцеляція використовується для створення атмосфери страху та напруги. Вона дозволяє акцентувати увагу читача на емоціях персонажів, їхніх думках, сумнівах та пересторогах. Використання цього синтаксичного засобу допомагає формувати у свідомості читача яскавий образ героя роману. Часто пареляція використовується для імітації живої мови персонажа. Вона є найбільш вдалим способом вираження думок та емоцій героя. Перекладач вдається до таких прийомів, як об’єднання двох компонентів парцеляції в одне складносурядне речення, опущення слова з його подальшою компенсацією, додавання та дослівний переклад. Висновки. Проведений аналіз показав, що в більшості випадків відтворення згаданих фігур експресивного синтаксису здійснюється шляхом дослівного перекладу (63%). Крім того, перекладачем використовувалися такі трансформації, як опущення (19%), додавання (12%) та компенсація (6%).

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Кінг С. Ловець снів. Клуб сімейного дозвілля, 2016. 672 с.
2. Кінг С. Мертва зона. Клуб сімейного дозвілля, 2017. 544 с.
3. Красуля А.В., Миклащук В.П. Лексичні та граматичні трансформації у процесі перекладу художніх творів з англійської мови українською (на матеріалі трилогії Сюзанни Коллінз «Голодні ігри») : зб. наукових праць «Нова філологія». № 80, том 1. 2020. С. 299–305.
4. Остапенко С.А., Шерстюк К.О., Застосування граматичних трансформацій в українських перекладах роману Г. Веллса «Машина часу». Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. № 10. 2018. С. 82–85.
5. Романенко Н.В., Головатюк Т.М. Лінгвокомунікативний потенціал граматичних перекладацьких трансформацій (на прикладі української інтерпретації роману С. Кінга «Під куполом»). Наукові записки національного університету «Острозька академія», серія «Філологія». Вип. 4. 2018. С. 37–40.
6. Сазонова Я.Ю. Лінгвістичні схеми ініціації читача в англомовних текстах оповідань жахів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». № 44. 2014. С. 261–265.
7. Стилістика української мови : навчально-методичний посібник / упоряд. : А.С. Попович, Л.М. Марчук ; за ред. А.С. Попович. Кам’янець-Подільський : Камянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. 172 с.
8. Шишко А.В., Луканська Г.А. Граматичні трансформації в художньому перекладі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. № 43, том 4. 2019. С. 125–128.
9. Яровенко Я., Болдирева А. Граматичні трансформації в процесі перекладу. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 35, том 6. 2021. С. 193–2021.
10. King S. The Dead Zone. Random House, 2016. 530 p.
11. King S. Dreamcatcher. Hodder & Stoughton Publishing Division, 2011. 704 p.
12. Сар Р. The Language of Fear: Communicating Threat in Public Discourse, Palgrave, Basingstoke. 2017. 217 p.
Опубліковано
2022-09-07
Сторінки
61-66
Розділ
Перекладознавство