СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКИ З ПРОСТОРОВИМ ЗНАЧЕННЯМ У ДАВНЬОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Анотація

Мета. Статтю присвячено дослідженню етимологічних, структурних та семантичних особливостей просторової лексики у давньоанглійській мові. Методи. Лексичні одиниці проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик: методу суцільної вибірки й описового методу – для інвентаризації та інтерпретації мовних одиниць; методу аналізу словникових дефініцій, етимологічного, структурного й контекстологічного аналізу для розкриття динаміки структурно-семантичних властивостей досліджуваних одиниць. Результати. Результати дослідження підтвердили, що просторова лексика є важливим засобом вербалізації знань і вражень мовців про навколишнє середовище у давньоанглійській мові. Поняття простору комунікативно значуще для представників англосаксонської культури. Про це свідчать структурно-семантичні особливості лексики з просторовим значенням (багатозначність, розвинена полісемія, синкретизм). Лексика з локативно-дирекціональним значенням є ефективним способом засвоєння та вербалізації поняття простору. Вона визначає і спрямовує комунікативну поведінку мовців та уживається практично у всіх сферах життєдіяльності. Висновки. Важливу роль у формуванні англосаксонської картини світу відіграють просторові зв’язки. Просторова лексика є універсальною, що робить її сприйнятливою до взаємодії з різними культурними кодами. Шляхом семантичного аналізу доведено, що лексика з просторовим значенням пронизує повсякденне життя, проявляється не тільки в мовленні, а й у мисленні та вчинках. Зокрема, представлена в таких сферах: навколишнє середовище, здоров’я, зайнятість, робота, взаємодія, вплив, емоції. Різні аспекти буття репрезентовано у термінах простору за допомогою одиниць з локативним та дирекціональним значенням. Переважна частина давньоанглійської просторової лексики представлена споконвічними лексемами, що засвідчує її культурну значущість та історичну стійкість. Результати дослідження засвідчили активність просторових одиниць у процесах словотворчої та семантичної деривації. Це підтверджує базовий характер концептуальної сфери «простір», яка задіяна в якості цільового когнітивного домена у процесах пізнання світу, себе та інших носіями англосаксонської культури.