№ 87 (2021): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та інші мови

ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ УЯВНОГО СВІТУ У ЖАНРІ ФЕНТЕЗІ

Ольга Олександpівна Заболотська (Статтю відкликано згідно з наказом Херсонського державного університету від 03 листопада 2021 року № 1141-Д «Про затвердження рішення комісії з питань академічної доброчесності від 02.11.2021», як таку, в якій виявлено академічний плагіат.)
Херсонський державний університет

Опубліковано 2021-09-29

Ключові слова

  • уявний простір і час, уявний предмет, уявна істота, уявний світ
  • imaginary space and time, imaginary subject, imaginary creature, imaginary world

Анотація

Текстовий світ є складним когнітивним комплексом, що поєднує два елементи: текстову базу, тобто мовний матеріал, фіксований на тому чи іншому матеріальному носії; когнітивну базу – знання й уявлення комунікантів. У межах текстового світу виокремлюються різноманітні можливі світи: світ автора і світ персонажів, який своєю чергою поділяється на світ уявлень, бажань, світ знань, світ зобов’язань. До того ж світи бувають реальними та нереальними, або уявними (М.-Л. Райян), дейктич- ні, атитюдні та епістемічні похідні світи (П. Верт).

Мета статті – виявити засоби створення уявного світу у фентезійних творах Дж. Р. Р. Толкіна.

У ході розвідки використовувалися такі методи, як: дескриптивний метод; метод інтерпретаційно-текстового аналізу, метод компонентного аналізу.

Результати дослідження. Художній світ конкретизується насамперед у зв’язку з його суб’єктом (художнім світом письменника) і формою втілення (світ художнього твору). Уявний світ у фентезійних творах є вторинним стосовно звичайного світу та моделюється за певними принципами: звернення до архетипних сюжетів та образів, протиставлення добра та зла, організація сюжету у формі квесту, використання міфологічних істот, уявного часу та простору, магічних об’єктів – артефактів. Уявне у творах Дж. Р. Р. Толкіна моделюється на основі уявлень англомовної спільноти про ірреальність та фантазій власне самого автора. Індикатори уявного можна розподілити на чотири тематичні групи (уявна істота, уявний предмет, уявний простір, уявний час). Уявна істота як плід фантазії автора постає як надприродна істота, реальний для світу фентезі людиноабо твариноподібний гібрид з природними потребами, певними інтелектуальними здібностями та фізичними недосконалостями, яка має місію, переважно на стороні Зла. Уявний предмет зображено як унікальний артефакт, який актуалізується в коштовностях, зброї та різноманітних предметах з надзвичайними властивостями.

Уявний простір і час засновані на реальному, зі збереженням усіх типологій (природне, штучне середовище; метричний, лінійний, циклічний час), однак його відмінність у творах Дж. Р. Р. Толкіна полягає у логічній несумісності з фактами дійсності та наявності вигаданих представників рослинного та тваринного світів, що надає уявному простору і часу унікальності, аномальності та незвичності.

Висновки. Аналіз словникових дефініцій і контекстних експлікацій сприяли визначенню тематичних домінант, які утворюють інформативне наповнення лексико-семантичного поля «Уявне». Архілексема imaginary виражає значення усього уявного по своїй природі, а всі синоніми та похідні лексеми представляють ядерну зону зазначеного поля.

Посилання

1. Бєлова А. Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові. Проблеми семантики слова, речення та тексту : зб. наук. ст. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2001. Вип. 7. С. 26–30.
2. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А. Д. Шмелева, под ред. Т. В. Булыгиной. Москва : Языки русской культуры, 1999. 780 с.
3. Лотман Ю. М. Анализ поэтического текста. Структура стиха. Ленинград : Просвещение, 1972. 272 с.
4. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля, 2006. 716 с.
5. Смущинська І. В. Художній текст як об’єкт лінгвістичного аналізу. Лінгвістика ХХ століття: нові дослідження і перспективи. НАН України. Центр наук. дослідж. і викладання інозем. мов. Київ : Логос. 2006. № 1. С. 94–103.
6. Степанов Ю. С. Пространства и миры – новый, воображаемый, ментальный и прочие. Мифология языка: в границах и без границ. Харьков : ОКО. 1994. С. 3–18.
7. Четова Н. Й. Особливості вербалізації категорії ірреальності в творах англомовних класичних фентезі (на матеріалі творів Дж. Р. Р. Толкіна). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. пр. Вип. 20. Київ : Логос, 2011. С. 547–556.
8. Doležel L. Heterocosmica: Fiction and Possible worlds. London : The John Hopkins University Press, 1998. 339 p.
9. Pavel T. Fictional Worlds. Cambridge : Harvard University Press, 1986. 178 p.
10. Riffaterre M. Fictional truth. Baltimore : Johns Hopkins University Press, 1990. 160 p.
11. Ryan M. -L. From Parallel Universes to Possible Worlds: Ontological pluralism in Physics, Narratology, and Narrative. Poetics today: Internetional Journal for Theory and Analysis of Literature and Communication: Volume 27, Number 4, 2006. Duke University Press. P. 633–674.
12. Stockwell P. Cognitive Poetics: An Introduction. London : Routledge, 2002. 193 p.
13. Taylor J. R. Introduction: On Constructing the World. Language and The Cognitive Constructing of the World. Berlin, New York : Mouton de Gruyter, 1995. P. 1–23.
14. Tolkien J. R. R. The Fellowship of the Ring. Boston–New York : Houghton Mifflin Co., 2001. 424 p.
15. Tolkien J. R. R. The Hobbit. London : Harper Collins Publishers, 2006. 390 p.
16. Tolkien J. R. R. The Return of the King. Boston–New York : Houghton Mifflin Co., 2001. 440 p.
17. Tolkien J. R. R. The Two Towers. Boston–New York : Houghton Mifflin Co., 2001. 352 p.
18. Werth P. Text worlds: representing conceptual space in discourse. Longman, 1999. 390 p.