Опубліковано 2021-09-21
Ключові слова
- emotional coloring, stylistically marked artistic anthroponyms, pragmatic potential, satirical and funny works, function
- емоційне забарвлення, літературно-художні антропоніми, прагматичний потенціал, сатирично-гуморис- тичні твори, функціональне навантаження
Анотація
Мета. Метою розвідки є аналіз функційного навантаження літературно-художніх антропонімів сатирично-гумористичних творів М. Білокопитова (на матеріалі збірки «А Вічний Час непоспіхом тече…»).
Методи. У роботі використані метод цілеспрямованої вибірки (збирання фактичного матеріалу для аналізу), описовий (аналіз зібраного матеріалу), метод систематизації та класифікації (поділ антропонімів на групи), статистичний (виявлення кількісних співвідношень власних імен у творах), а також застосовано контекстуальний аналіз для встановлення функціональ- ної специфіки антропонімів.
Результати. У статті досліджено функційне навантаження антропонімів в сатирично-гумористичних творах М. Білокопитова. Визначено авторські особливості вживання антропонімів, їх варіативність, частотність та функціональне навантаження. Сатирично-гумористичні власні імена класифіковано відповідно до їх функцій, тому було виділено стилістич- но-нейтральні та стилістично-марковані літературно-художні антропоніми. Зазначено, що стилістично-нейтральні антропоні- ми представлені такими групами: власні імена, що відповідають зображуваній епосі; імена та прізвища; імена та по батькові; прізвища + імена + імена по батькові; власні імена відомих реальних людей. Серед стилістично-маркованих антропонімів виділено оцінювально-характеризувальні та прецедентні власні імена. Антропоніми у сатирично-гумористичних творах М. Білокопитова дібрані досить майстерно, адже для цього потрібна неабияка індивідуально-авторська винахідливість. Варто звернути увагу на власні імена у спадщині письменника, що запозичені автором із реального антропонімікону. Такі антропоніми називають конкретних людей з оточення письменника, його особистих знайомих та друзів.
Висновки. Отже, невичерпним джерелом комічного в сатирично-гумористичних текстах М. Білокопитова є саме літера- турно-художні антропоніми. Більшість імен персонажів експресивні і використовуються автором як оцінювально-характери- зувальні. Вони допомагають схарактеризувати героя, вказують на його особливі риси.
Посилання
2. Білокопитов М.Г. А Вічний Час непоспіхом тече... Запоріжжя : Дике Поле, 2018. 280 с.
3. Вегеш А. Народний гумор у літературно-художніх антропонімах сатиричних творів Михайла Трайсти. Relatii Romano-ucrainene. Istorie si contemporaneitate. Bucuresti, 2019. S. 343–354.
4. Горбач О.С. Ономастикон українських сатирично-гумористичних текстів кінця XX – початку XXI століття : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Івано-Франківськ, 2017. 20 с.
5. Доценко М.В. Поетоніміка модерністської та постмодерністської прози : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Вінниця, 2018. С. 50.
6. Кричун Л.П. Функції антропонімів у сучасному українському сатиричному романі : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Кіровоград, 1998. 17 с.
7. Кузьмич О.Я. Мовні засоби творення комічного в українській прозі кінця ХХ століття – початку ХХІ століття : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Луцьк, 2015. 217 с.
8. Малюга Н.М. Актуалізація генетичної словотвірної структури літературно-художнього імені (на матеріалі сатиричного роману Олега Чорногуза «Претенденти на папаху»). Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2016. Вип. 15. С. 186–204.
9. Мариненко І.О. Специфіка антропонімної суфіксації у сатиричному тексті. Науковий вісник Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. Слов’янська філологія. Чернівці, 2007. Вип. 356-359. С. 321–325.
10. Михайлов В.Н. Собственные имена персонажей русской художественной литературы XVIII и первой половины XIX вв., их функции и словообразование : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01. Москва, 1956. 20 с.
11. Мороз О.А. Оніми в художньому дискурсі Макса Кідрука (на матеріалі роману «Твердиня»). Вісник Донецького національного університету. Гуманітарні науки. 2015. №1–2. C. 167–172.
12. Селіверстова Л.І. Ономастикон у поетичному ідіолекті Яра Славутича : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2003. 19 с.
13. Хлистун І.В. Функціонування антропонімів у художній мові поетів Київської школи. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Філологічні науки. Кіровоград, 2015. Вип. 138. С. 389–392.