ПОЕТИКА ІСТОРІЇ: ФОРМИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ, ІМАГОЛОГІЧНІ ПРОЄКЦІЇ, ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА (ПОВІСТЬ Є. ГРЕБІНКИ «НЕЖИНСКИЙ ПОЛКОВНИК ЗОЛОТАРЕНКО»)

  • Артур Тимофійович Малиновський Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Ключові слова: баладність, готична традиція, історіописання, ксенофобія, стереотип, трансфер

Анотація

У статті йдеться про романтичну інтерпретацію національної історії у повісті Є. Гребінки «Нежинский полковник Золотарен- ко». Застосовано методологію історичної школи «Анналів», висвітлення минулого з позицій його переживання суб’єктом оповіді.

Мета дослідження – проаналізувати текст у контексті постколоніальної теорії, з’ясувати роль жанротворчого чинника і вальтер-скоттівської традиції в постанні самобутнього історичного письма на національному ґрунті; дослідити конструк- тивну роль етностереотипів в інтеріоризації історії, інтелектуальному перенесенні її образів у сферу внутрішньої поведінки, емоційного переживання.

Методологія дослідження пов’язана з обґрунтуванням альтернативного прочитання історичних подій у контексті куль- турної антропології, етноімагології, трансферу чужих моделей у своє середовище. Продуктивним є застосування нового історизму як наукової моделі прочитання історичної нарації Гребінки крізь призму чутливості, етностереотипів, приватно- го життя. З цього погляду методологія французької історичної школи «Анналів» дозволяє побачити в тексті альтернативну, контроверсійну концепцію історії. Її інтерпретація увиразнюється методами літературної імагології, жанрової типології, куль- турного трансферу.

Результати дослідження ілюструють зв’язок між авторською концепцією історії і національною пам’яттю, селекцією, архівуванням подій минулого в емоційному досвіді народу, суб’єктивною інтерпретацією і навіть міфологізацією фактів, дже- рел, постатей. Йдеться про новий тип історизму, що сприяє модерності історичного письма й набуває інтернаціонального характеру. Простежено зв’язок з баладністю як особливим жанровим, стилетворчим чинником, що постає у посередницькій функції, увиразнює європейську традицію літературного історіописання. Проаналізовано механізми трансформації епічного начала, яке підкоряється зображенню приватного, побутового життя, відтворює камерні ситуації.

Окрему увагу приділено етностереотипам, умовам і факторам їхнього утворення під впливом історичної ситуації, політич- ної кон’юнктури, психологізації уявлень про Іншого. Наголошено на щільному зв’язку стереотипів і так званої постісторичної ситуації, національної пам’яті. Простежено способи трансформації історичної правди, шляхи її трансферу у сферу приватно- го, камерного простору.

Висновки. Поетика історії постає сукупністю тропів, здатних відтворити минуле в його суб’єктивно емоційному залом- ленні, в індивідуальній інтерпретації і контроверсійній концепції історичного процесу.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Артог Ф. Время и история. «Как писать историю Франции»? Анналы на рубеже веков. Москва : «XXI век: Согласие», 2002. С. 147–168.
2. Будний В. Розгадка чарів Цирцеї: національні образи та стереотипи в освітленні літературної етноімагології. Слово і Час. 2007. № 3. С. 52–63.
3. Гребінка Є. Твори у 3 т. Т. 2. Прозові твори 1841–1845. Київ : Наукова думка, 1981. С. 112–130.
4. Задорожна Л. Євген Гребінка. Літературна постать. Київ : Твім інтер, 2000. 160 с.
5. Історія Русов, или Малой России. Москва, 1846.
6. Липатов А. Польша в русском восприятии. URL: http://www.vestnik-evropy.ru/issues/poland-inthe-russian-perception.html (дата звернення: 10.07.2021).
7. Мацапура В. Украина в русской литературе первой половины ХIX века. Харьков – Полтава : ПОИППО, 2001. 396 с.
8. Мацапура Л. Традиции готического романа в исторической прозе Е.П. Гребенки. Філологічні науки. 2014. № 18. С. 26–43.
9. Нахлік Є.К. Історична проза Євгена Гребінки. Українська мова і література в школі. 1987. № 2. С. 10–16.
10. Перевертень Н. Творчий діалог української та французької літератур (на матеріалі творів Є. Гребінки, О. де Бальзака, В. Гюго). Літературний процес: методологія, імена, тенденції. Філологічні науки. 2016.
№ 8. С. 75–78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Litpro_2016_8_18 (дата звернення: 12.04.2021).
11. Титаренко С.Д., Русанова М.М. Готическая традиция в литературе в аспекте интермедиального анализа. Культура и текст. 2021. № 44. С. 43–55.
12. Фрейд З. Основной инстинкт. Москва : АСТ – ЛТД, 1997. 656 с.
13. Чик Д. Жанрові системи української та англійської прози кінця XVIII – середини XIX ст.: проблеми типології та поетики : дис. … д-ра філол. наук : 10.01.05. Київ, 2018. 501 с.
14. Чубарова В.В. Стереотип поляка в польском и русском восприятии: опыт антропологического исследования. Исследования по прикладной и неотложной этнологии. Москва : ИЭА РАН, 2008. 30 с.
15. Шамрай А. Харківська школа романтиків. Т. 1. Харків : Державне видавництво України, 1930. 280 с.
16. Янковська Ж. Фольклоризм української літературної прози доби романтизму : дис. … д-ра філол. наук : 10.01.07. Львів, 2017. 465 с.
17. Bhabha H. Nation and narration. London : Routledge, 1990. 352 p.
Опубліковано
2021-09-29
Сторінки
21-26
Розділ
Українська мова та література