№ 86 (2021): Південний архів (філологічні науки)
Українська мова та література

СТРУКТУРНІ МОДЕЛІ СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ У ІНСТИТУЦІНО-ПРАВОВОМУ ДИСКУРСІ

Людмила Володимирівна Пономарьова
ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

Опубліковано 2021-06-29

Ключові слова

  • terminological connection, terminological system, professional vocabulary, common vocabulary, term structure
  • термінологічна сполука, терміносистема, професійна лексика, загальновживана лексика, структура терміна

Анотація

Мета. Метою дослідження є виявлення структур, типових для мовленнєвої реалізації термінологічних сполук в інституційно- правовому сегменті юридичного дискурсу. У статті представлений аналіз термінологічних сполук різної семантичної структури.

Методи. Довести необхідність термінологічних сполук як більш вичерпних та деталізованих і однозначних форм терміна допо- могають такі методи: для визначення і опису семантичної структури досліджуваних термінологічних сполук використовувався структурний метод; спільні і відмінні ознаки досліджуваних структур виявлялись за допомогою зіставного методу; кількісний метод використано для визначення частотності вживання термінологічних сполук у текстах інституційно-правового дискурсу.

Результати. Результатом розвідки стала класифікація термінологічних сполук інституційно-правового дискурсу за син- таксичними та семантичними показниками. У сучасній термінології виникає проблема видозмінювання, втрати властивостей терміна в результаті конвергенції термінології із загальновживаною лексикою. Ця конвергенція помітна у юридичному дис- курсі через його наближеність до повсякденного спілкування. Із цієї причини виникає так звана ілюзія розуміння тексту.

Висновки. Зважаючи на функціональний підхід до визначення терміна, можна констатувати, що багатокомпонентні тер- мінологічні сполуки задовольняють всім вимогам, що пред’являються до терміна. Вони також виконують ряд інших функцій, які невластиві однослівній термінології. Термінологічна сполука має чітку дефініцію та структуру, завдяки чому усувається можливість неоднозначності. Семантична структура зазначених одиниць визначається потребами інституційно-правового дискурсу і пов’язана з методами словотворення, кожен з яких впливає на зв’язність, з’єднаність й інші характеристики тексту.

Посилання

1. Гордун С.М. «Терміносистема екомаркетингу: структурно-семантичні та функціональні параметри (на матеріалі англомовної публіцистики) : дис. …канд. філол. наук : 10.02.04. Луцьк – Запоріжжя. 2020. 295 с.
2. Даниленко В.П., Скворцов Л.И. Лингвистические проблемы упорядочения научно-технической терминологии. Вопросы языкознания. 1981. Вып. 1. С. 7–16
3. Михайлишин Б.П. Типи та особливості українських багатокомпонентних термінів образотворчого мистецтва. Теорія та прагматика термінологічної лексики : Тези доповідей Республ. наук.-метод. конф. Київ : УМК ВО, 1991. С. 65–66.
4. Пономарьова Л.В. Основні риси юридичного дискурсу як різновиду професійного спілкування Культура народов Причерноморья. Симферополь : ТНУ, 2008. Вип. 142. Т. 2. С. 182–184.
5. Юридичні терміни. Тлумачний словник / Упоряд. В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, 2-ге вид. Київ : Либідь, 2004. 320 с.
6. Юрченко О.О. Структурно-семантичні особливості багатокомпонентних термінів англомовних наукових текстів галузі матеріалознавства. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2019. Том 30(69). № 1. Ч. 1. С. 124–125.