ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД ЯК УНІКАЛЬНА ЗОНА ПЕРЕТИНУ МЕНТАЛЬНИХ СТРУКТУР АВТОРА ТА ПЕРЕКЛАДАЧА (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДІВ ТВОРІВ Б. ПРУСА)
Опубліковано 2021-04-12
Ключові слова
- ментальний простір, перекладач, авторська стратегія, простір спільної зони
- mental space, translator, author strategy, common area space
Анотація
Мета статті полягає у тому, щоб виявити специфіку художнього перекладу українською мовою творів малих жанрів поль- ського письменника ХІХ ст. Б. Пруса. Відповідно до мети дослідження були використані такі методи, як: аналіз перекладаць- кого тексту (у процесі визначення відповідних стильових особливостей тексту (вживання стилістичних прийомів, тобто заміна в перекладі елементів тексту одного функціонального стилю елементами іншого та експресивних засобів мови, фразеологіч- них одиниць, асиндетичних (синонімічних) іменникових сполучень тощо), аналітичний огляд (використано на етапі вивчення актуальності дослідження), метод синтезу (для підбиття підсумків, узагальнення результатів дослідження).
Результати. Авторка статті спробувала дослідити художній переклад як своєрідну лінгвальну проєкцію ментальних структур перекладача, основу якої становить процес переробки одного виду інформації в інший. Розбіжність лінгво- ментальної моделі тексту оригіналу та його художнього перекладу на іншу мову зумовлена насамперед відсутністю «загальних зон» ментальних просторів автора тексту оригіналу та перекладача. Надзвичайно складним завданням для перекладача є збереження ментальної своєрідності тексту оригіналу. Дуже важливо, щоб зони перетину ментальних структур автора та перекладача мали якомога більше спільних ознак, що робить художній переклад успішним. Зона перетину ментальних структур автора та перекладача презентує смислове ядро тексту перекладу, де дуже добре можна відстежити те, настільки ментальність перекладача виявилася спорідненою з ментальністю автора. Обізнаність пере- кладача зі звичаями, традиціями та культурою мови оригіналу сприяє встановленню функціональної відповідності між текстом оригіналу та перекладу.
Висновки. У результаті перекладу тексту твору художньої літератури з однієї мови на іншу змінюється смисловий код тексту, відбувається взаємопроникнення культурних знаків, котрі презентують авторську стратегію. Усе це сприяє успішному функціонуванню тексту в іншій культурі. Аналіз якості художнього перекладу оповідання польського письменника Б. Пруса «Антек» українською мовою дав можливість установити певні розбіжності лінгвоментальної моделі тексту оригіналу та його художнього перекладу на іншу мову. Лінгвальна розбіжність на культурологічному рівні зумовлена тим, що перекладацький текст став відображенням зони перетину ментальних просторів автора тексту оригіналу та перекладача. Проте вказані розбіж- ності суттєво не вплинули на зміст твору та не стали перепоною у сприйнятті художньої інформації реципієнтом.
Посилання
2. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. Київ : «Вища школа», 1982. 164 с.
3. Прус Б. Твори в п’яти томах. Київ : Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1978. Т. 2. Повісті. Оповідання. 495 с.
4. Prus B. Wybór pism. Nowele. Т ІІ. S. 346–362.
5. Фесенко Т. Специфика национального культурного пространства в зеркале перевода : монография. Тамбов : ТГУ, 2002. 228 с.
6. Шемуда М. Художній переклад як чинник міжкультурної комунікації. Наукові записки НДУ імені В. Гоголя. Філологічні науки. Книга 1. 2013. С. 164–168.