№ 85 (2021): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та інші мови

ГЛЮТОНІМИ У СКЛАДІ КОНЦЕПТОСФЕРИ «ALIMENTACIÓN»

Ольга Миколаївна Мішукова
Запорізький національний університет

Опубліковано 2021-04-12

Ключові слова

  • gastronomic discourse, glutonym, conceptosphere, concept, microconcept, linguoculture
  • гастрономічний дискурс, глютонім, концептосфера, концепт, мікроконцепт, лінгвокультура

Анотація

Мета. Метою статті є дослідження глютонімів – лексичних одиниць із гастрономічним компонентом, що належать до концептосфери «Alimentación» з урахуванням особливостей іспанськомовної гастрономічної картини світу.

Методи, застосовані під час виконання дослідження, включають метод суцільної вибірки та метод компонентного аналізу, які було направлено на вивчення фактичного матеріалу, що становить 2161 глютонім, серед яких також є назви страв та свят з гастрономічним компонентом, вилучені із іспанських лексикографічних джерел та періодичних видань.

Результати. Проведене дослідження дозволяє говорити про глютоніми як про один із найбільш значущих фрагментів мовної картини світу. Представлені глютоніми належать до концептосфери «Alimentación» яка у свою чергу поділяється на мікроконцепти, об’єднані на основі спільних семантичних ознак. Так, дослідження розглядає 12 мікроконцептів. Під час ана- лізу та структурування виявилося, що найбільша кількість глютонімів належить до мікроконцептів «продукти харчування» – 717 глютонімів; «процес підготовки, приготування та споживання їжі та напоїв» – 635 глютонімів; категорія «страв», до якої також входять «соуси та закуски» – 288 глютонімів; категорія предметів, пов’язаних обслуговувати процес підготовки, при- готування та споживання їжі та напоїв – 125 глютонімів; а усі інші виявилися менш продуктивними. Тако підтвердилося твер- дження про те, що концептосфера «Alimentación» є відкритою для обміну лексикою з іншими мовами: серед проаналізованих глютонімів зустрічаються запозичення з інших мов, зокрема, з італійської, французької та англійської мови, що представляють назви продуктів, напоїв, методів приготування, назви посуду, професій та спеціальних закладів. Окремий інтерес викликають лексичні одиниці, що належать до глютонімів тільки потрапляючи у певний контекст – вони можуть мати різне значення, що слід враховувати під час перекладу.

Висновки. Результати дослідження ще раз наголосили на тому, що глютоніми, які відносяться до лексичних одиниць побутової сфери, належать до самої рухомої частини лексичного складу мови, таким чином всі зміни відображаються у них виразніше й швидше. Національна кухня не є закритою системою, вона постійно еволюціонує, відображаючи особливості й характерні риси у поглядах, притаманні даній культурі, а також трансформації, які у ній відбуваються. У свою чергу, це зна- ходить своє відображення у мові.

Посилання

1. Дмитренко О.В., Зінченко І.Ю. Вербалізація концепту «Їжа» засобами сучасної англійської фразеології. Електронний науковий фаховий журнал ІМІДЖ сучасного педагога. 2018. № 6(183). С. 77–79.
2. Грубич К.В. Концепт «Їжа» у формуванні ефективних соціальних комунікацій на телебаченні. Психолінгвістика. 2015. Вип. 18(2). С. 133–141.
3. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования. Методологические проблемы когнитивной лингвистики : сб. науч. тр. : под ред. И.А. Стернина. Воронеж : ВГУ, 2001. С. 75–80.
4. Кондратьева О.Н., Пименова М.В. Концептуальные исследования. Введение : учебное пособие. Москва : ФЛИНТА : Наука, 2011. 176 с.
5. Олянич А.В. Путешествие как потребность и потребление (Драматургия лингвосемиотического пространства глюттонических странствий). Культурное пространство путешествий. Санкт-Петербург : Изд-во СПбГУ, 2003. С. 43–47.
6. Осіпчук Г.В. Вербалізація концепту «їжа» в українських народних прикметах та пареміях. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2019. Вип. 18. С. 44–47.
7. Попова З.Д., Стернин И.А. Язык и национальная картина мира. Воронеж : Истоки, 2003. 101 с.
8. Приходько А.Н. Концепты и концептосистемы : монография. Днепропетровск : Издатель Белая Е.А., 2013. 308 с.
9. Стадульская Н.А. Компонентный анализ значения слова как способ выявления содержания концепта. Вестник Челябинского государственного университета. Челябинск, 2012. № 32(286). С. 112–117.
10. Carnero M. Los 20 mejores festivales gastronómicos de España en 2019. Skyscanner. URL : https://www.skyscanner.es/noticias/los-20-mejores-festivales-gastronomicos-de-espana-en-2019 (дата звернення: 18.01.2021).
11. Diccionario de la Lengua Española. Madrid : Planeta Publishing, 2014. 2432 p.
12. Fiestas gastronómicas más importantes de España. Turismo de vino. URL : https://turismodevino.com/blog/ferias-yfiestas-gastronomicas-en-espana/ (дата звернення: 18.01.2021).
13. Gastronomía Vasca. Glosario. URL : https://www.gastronomiavasca.net/es/gastro/glossary (дата звернення: 18.01.2021).
14. López Espinosa I. A. Blog gastronomico de Tapachula “sabores de mar y exoticos” : elaboración de texto para obtener el título de licenciado en gastrnomía. Chiapas, 2017. 71 p.
15. Jordá M. J. Diccionario práctico de gastronomía y salud. Madrid : Ediciones Diaz de Santos, 2007. 1408 p.
16. Korunovski S., Kocevski J. Determining the value of food in rural tourism as an important part of the total tourism experience. Culture and Food. Ohrid, 2013. 11 p.
17. Murray S. Metaphorization of the “Food” concept in the English language through the example of the American linguistic culture. Иностранный язык и культура в контексте образования для устойчивого развития. Международный сборник научно-методических статей IV-й Международной научно-практической конференции преподавателей, магистрантов и аспирантов, 2019. Псков, 2019. С. 193–202.
18. Sueiro E. Las grandes fiestas gastronómicas del verano en España. ABC. 2019. URL : https://www.abc.es/viajar/gastronomia/abci-grandes-fiestas-gastronomicas-verano-espana-201907130157_noticia.html (дата звернення: 18.01.2021).