ТРАНСПОЗИЦІЯ ТИПІВ РЕЧЕНЬ У РОМАНАХ ШАРЛОТТИ БІНҐХЕМ

  • Юлія Олексіївна Гайденко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Ключові слова: заперечне речення, запитальне речення, переосмислення, розповідне речення, синтактико-стилістичні фігури

Анотація

Мета пропонованого дослідження – розглянути синтактико-стилістичні фігури із транспозицією типів речень, здійснити їхню типологізацію, визначити їхнє кількісне співвідношення та охарактеризувати їхні стилістичні функції у романах Шар- лотти Бінґхем.

Методи. У роботі використано загальнонаукові (аналіз та синтез, суцільна вибірка, описовий метод, кількісний аналіз) і власне лінгвістичні методи. Дефініційний аналіз – для уточнення лінгвістичних термінів та понять, окреслених темою дослі- дження; словотвірний аналіз – для встановлення словотвірних структур відповідно до способів словотвору; стилістичний аналіз – для вивчення синтактико-стилістичних фігур із транспозицією типів речень, з’ясування їхнього стилістичного забарв- лення в аналізованих комунікативних ситуаціях.

Результати. Дослідження присвячено вивченню синтактико-стилістичних фігур із транспозицією типів речень у романах Шарлотти Бінґхем. Визначено, що транспозиція типів речень – це використання синтаксичних структур у невластивих їм логіко-предметних значеннях та з додатковими конотаціями. Синтактико-стилістичні фігури з транспозицією типів речень поділено на три групи: із переосмисленням розповідного (І група), запитального (ІІ група) та заперечного (ІІІ група) речень. Встановлено, що у романах Шарлотти Бінґхем превалюють фігури першої групи (48,8%). Розкрито, що вони використовують- ся у діалогічному мовленні персонажів як маркер розмовного стилю. З’ясовано, що фігури другої групи вживаються авторкою дещо рідше (41,3%), передусім позначаючи ведення персонажем внутрішнього діалогу. Розкрито, що третя група фігур є най- менш численною (9,9%) і використовується насамперед задля послаблення позитивних якостей позначуваного.

Висновки. У романах Шарлотти Бінґхем представлено всі різновиди синтактико-стилістичних фігур із транспозицією типів речень. З-поміж них найбільш поширеними є фігури з переосмисленням розповідного (48,8%) та запитального (41,3%) речень. Група фігур із переосмисленням заперечного речення є найменш репрезентативною (9,9%).


Warning: file_put_contents(): Only 0 of 26 bytes written, possibly out of free disk space in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/lib/pkp/classes/cache/FileCache.inc.php on line 90

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. 13-е изд. Москва : Флинта : Наука, 2016. 384 с.
2. Батринчук З.Р. Експресивність сучасного англомовного епістолярного дискурсу: синтаксичні та параграфемні засоби (на матеріалі епістолярних романів XXI століття) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Чернівці, 2018. 20 с.
3. Брандес М. П Стилистика немецкого языка. 2-е изд. Москва : Высшая школа, 1990. 320 с.
4. Вакуленко Т.О. Синхронна прагматична багатозначність питальних речень фразеологізованої структури (на матеріалі сучасної англійської мови). Science and Education a New Dimension. Philology. № VI (50). Issue 167. 2018. С. 49–52.
5. Жуковська К.В. Літота в стилістиці та риториці. Наукові записки. Серія «Філологічна». № 20. Острог, 2011. С. 73–80.
6. Кіт Л.Я. Вторинні функції питань: причини появи та розвитку. Актуальні питання сучасних теоретичних і прикладних мовознавчих досліджень. Львів : НУ «ЛП», 2015. С. 116–119.
7. Костусяк Н.М. Функційно-комунікативні ознаки стверджувальної/ заперечної модальності. Studia Ucrainica Varsoviensia 1. Warszawa, 2013. С. 133–141.
8. Куковська В.І. Комунікативно-синтаксичні засоби забезпечення успішності сучасної американської захисної промови : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Чернівці, 2016. 20 с.
9. Кухаренко В.А. Практикум по стилистике английского языка. Москва : Флинта : Наука, 2016. 184 с.
10. Петровська Н.М., Семенюк Л.Й. Особливості функціонування гіперболи і мейозису та їх переклад у текстах різних стилів. Нова філологія. № 52. 2012. С. 148–152.
11. Руденко Н.В. Нетипові питальні речення як інструмент психолінгвістичної маніпуляції в англійській мові. Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. Чернівці : Видавничий дім «Родовід», 2016. № 11–12. С. 208–212.
12. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка. 2-е изд. Москва : Астрель, 2003. 221 с.
13. Стилистика английского языка. / А.Н. Мороховский, О.П. Воробьёва, Н.И. Лихошерст, З.В. Тимошенко. Киев : «Вища школа», 1991. 241 с.
14. Сухова А.В. Стилістичні прийоми синтаксису англомовної новели. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». № 8(76). Острог, 2019. С. 87–90.
15. Харченко С.В. Неспонукальні речення зі значенням спонукальної модальності. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. № 25. Київ, 2012. С. 186–195.
16. Шевченко О.Л. Прагматична варіативність мовних одиниць у сучасній англійській мові. Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасного ВНЗ. Київ : КНЕУ, 2017. С. 104–109.
17. Bingham C. Change of Heart. London : Bantam Books, 1994. 469 p.
18. Bingham C. Distant Music. London : Bantam Books, 2002. 576 p.
19. Bingham C. Grand Affair. London : Bantam Books, 1997. 480 p.
20. Bingham C. In Sunshine or in Shadow. London : Bantam Books. 1991. 576 р.
21. Bingham C. Magic Hour. London : Bantam Books, 2005. 416 p.
22. Bingham C. Out of the Blue. London : Bantam Books, 2006. 448 p.
23. Bingham C. Stardust. London : Bantam Books, 1993. 576 p.
24. Bingham C. The Daisy Club. London : Bantam Books, 2009. 480 p.
25. Bingham C. The Kissing Garden. London : Bantam Books, 1999. 624 p.
26. Bingham C. The White Marriage. London : Bantam Books, 2007. 480 p.
Опубліковано
2021-04-12
Сторінки
79-84
Розділ
Романські, германські та інші мови