ЧЕХОВСЬКІ ВИТОКИ РОМАНУ ВІКТОРА ПЕТРОВА-ДОМОНТОВИЧА «БЕЗ ҐРУНТУ»

  • Валентина Олексіївна Борбунюк Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Ключові слова: А. Чехов, «Вишневий сад», інтертекстуальна поетика, міфологема, модерністський роман

Анотація

Мета дослідження – аналіз роману «Без ґрунту» крізь призму творчості А. Чехова, зокрема, п’єси «Вишневий сад».

Методи дослідження зумовлені поставленою метою. Метод інтертекстуального аналізу використовується для виявлення в тексті різних моделей і форм літературного діалогу. Порівняльно-типологічний, структурний і міфопоетичний методи засто- совуються у контекстуальному аналізі та інтерпретації роману для з’ясування авторської художньої концепції.

Результати. Вказано, що п’єса А. Чехова «Вишневий сад» з моменту своєї появи завдяки масштабам художнього уза- гальнення втрати дому і батьківщини стала виконувати роль претекста до всіх художньо-філософських шукань ХХ століття щодо осмислення екзистенційної проблеми безґрунтярства, втрати особистого у період історичних катастроф. Проте огляд літературознавчих розвідок свідчить про відсутність спеціального наукового дослідження культурно-мистецького діалогу В. Петрова-Домонтовича із А. Чеховим, що звужує інтелектуальні горизонти роману. Упізнати і виокремити чеховські образи і ремінісценції у загальному культурному контексті роману непросто. Присутність А. Чехова у художньому світі В. Петрова- Домонтовича – це не прямий, а опосередкований діалог, коли співзвучність естетичних намірів проявляються у тотожних ситуаціях, конфліктах, характерах героїв і зумовлені, зокрема, культурним контекстом, культурним тезаурусом. У дослідженні крізь призму чеховської творчості інтерпретуються такі міфологеми, як дім, сад, степ, милостиня тощо. Доводиться, що голо- вна апеляція до А. Чехова – екфрасис картини Линника з промовистою назвою «Місто рубають», який напряму перегукується з фіналом «Вишневого саду». Для головного героя роману полотно є текстом, що звучить, і головний його звук, який так само, як і у А. Чехова, порушує тишу, – стукіт сокири по дереву. Варязька церква, символізуючи вічне, опинилася під загрозою нищення нинішнього, як свого часу поетичний чеховський сад.

Висновки. Домонтович-критик схилявся до комбінованої концепції сучасної літератури, яку пропонував назвати «схе- матичним синтезом». Власним романом «Без ґрунту» Домонтович-письменник продемонстрував зразок нового українського роману, який, зображуючи своє, призначався не для «хатнього вжитку», а завдяки інтертекстуальній поетиці органічно впису- вався в європейський літературний контекст.


Warning: file_put_contents(): Only 0 of 26 bytes written, possibly out of free disk space in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/lib/pkp/classes/cache/FileCache.inc.php on line 90

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Агеєва В. Поетика парадокса. Інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича. Київ : Факт, 2006. 432 с.
2. Белімова Т.В. Інтертекстуальна основа художньої прози В. Домонтовича (на матеріалі романів «Дівчина з ведмедиком», «Доктор Серафікус» та «Без ґрунту») : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ, 2005. 20 с.
3. Борбунюк В.А. «Вишнёвый сад» А.П. Чехова и «Коммуна в степях» М.Г. Кулиша: «установлюємо контакт між двома літературами». Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. № 787 (52). Харків, 2007. С. 249–255.
4. Борбунюк В.А. Советская модернизация А. Чехова (о чеховском фоне пьесы Я. Мамонтова «Республика на колёсах»). Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. № 1107 (70). Харків, 2014. С. 181–192.
5. Брюховецький В. Віктор Петров: верхи долі – верхи і долі. Київ : Темпора, 2013. 168 с.
6. Григоренко (Демчик) Т. Проблема культурної ідентичності у творчості В. Домонтовича. Tertium non datur. Проблема культурної ідентичності в літературно-філософському дискурсі XIX–XXI ст. : колективна монографія. Київ : НаУКМА, 2014. С. 258–297.
7. Гульченко В.В. Ещё о Фирсе, Лире и Гамлете. Сценические опыты. Чехов и Шекспир. Москва : Государственный центральный театральный музей им. А.А. Бахрушина, 2016. С. 296–304.
8. Димитров Л. Все-вышневый сад. Чеховиана. «Звук лопнувшей струны» : к 100-летию пьесы «Вишнёвый сад». Москва : Наука, 2005. С. 391–399.
9. Домонтович В. Без ґрунту. Реґенсбурґ : Видання Михайла Борецького, 1948. 217 с.
10. Домонтович В. Дівчина з ведмедиком. Болотяна Лукроза. Київ : Критика, 2000. 416 с.
11. Домонтович В. Проза. 3 т. Т. 1. Нью-Йорк : Сучасність, 1988. 512 с.
12. Корпусова В. (ред.) Автобиография Петрова Виктора Платоновича. Слово і час. № 10. Київ, 2002. С. 51–52.
13. Корпусова В. З архіву Віктора Петрова (Домонтовича). Слово і час. № 5. Київ, 2006. С. 73–76.
14. Лященко О. Гоголівські інтертекстеми в романі «Без ґрунту» В. Домонтовича. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. № 18. Київ, 2007. С. 16–19.
15. Мариненко Н.В. Інтелектуальна проза В. Петрова: жанрово-стильові особливості : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2005. 20 с.
16. Мішеніна Н.І. Інтертекстуальний характер жанру романізованої біографії (на прикладі текстів Віктора Петрова-Домонтовича). Наукові записки НаУКМА. Том 19: Філологічні науки. Київ, 2001. С. 65–70.
17. Морозова Д.С. Безґрунтярство у світоглядній парадигмі В. Петрова-Домонтовича, О. Мандельштама та Ф. Сологуба. Наукові праці. Серія: Філологія. Літературознавство. Т. 217. Вип. 205. Миколаїв : Чорноморський державний університет імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія», 2013. С. 61–63.
18. Петров В. Розвідки. 3 т. Т. 2. Київ : Темпора, 2013. С. 597–1166.
19. Петров (Домонтович) В. Человек, которого мучила бесконечность. О мудрости Тургеневской. Слово і час. № 5. Київ, 2006. С. 68–72.
20. Спивак Р.С. Чехов и экзистенциализм. Философия Чехова. Иркутск, Иркутский государственный университет, 2008. С. 192–208.
21. Станіславський К. Моє життя в мистецтві. Київ : Мистецтво, 1955. 479 с.
22. Шевельов (Шерех) Ю.В. Я – мене – мені… (і довкруги): Спогади. В Європі. Т. 2. Харків, Нью-Йорк : Видання часопису «Березіль», Видавництво М.П. Коць, 2001. 304 с.
23. Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології. 3 т. Т. 3. Харків : Фоліо, 1998. 431 с.
24. Шеховцова Т. Поздний модернизм как литературоведческая проблема (актуальные вопросы изучения русской литературы 1920–30-х годов). Південний архів, LI. Херсон, 2011. С. 17–26.
25. Чехов А.П. Полн. собр. соч. и писем. Соч. в 18 т. Т. 12–13: пьесы 1889–1891; пьесы 1895–1904. Москва : Наука, 1978.
26. Чехов М.П. Вокруг Чехова. Встречи и впечатления. Москва : Художественная литература. 1981. 352 с.
Опубліковано
2021-04-12
Сторінки
40-47
Розділ
Російська мова та література