ФЕНОМЕН ПРОПРІАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ

Анотація

Мета. Метою дослідження є окреслення межі між апелятивною та пропріальною лексикою, а також систематизація осно- вних диференційних ознак онімів.

Методи. У роботі використані метод аналізу наукової літератури для виявлення різних поглядів учених на межу між апеля- тивами та пропріативами; спостереження, аналіз, а також описовий, порівняльно-історичний методи для виявлення специфіки розмежування власних та загальних назв; порівняльний метод для виявлення спільного та відмінного щодо деяких специфіч- них ознак власних та загальних назв; методи узагальнення та абстрагування для встановлення загальних закономірностей розмежування апелятивів та пропріативів, а також систематизацію специфічних ознак власних назв.

Результати. У науковій розвідці зосереджено увагу на дискусії, яка розгорнулася в науковій спільноті щодо наявності або відсутності чіткої межі між загальними та власними назвами. Окреслено різні позиції вітчизняних та зарубіжних науковців з цього питання, проведено їх аналіз. У результаті виявлено низку аргументів, які видаються однозначними або доволі спір- ними. Простежено наукові пошуки вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо специфічних ознак онімів, упорядковано їх перелік із 27 позицій. Відмінності пропріативів та апелятивів дослідники шукають у функціях, властивостях, закономірностях розвитку, сутності та мовних особливостях, контексті, етимології та перекладі. Виокремлено також такі ознаки, які визнають- ся лише деякими науковцями з огляду на їх підтримку або заперечення теорії асемантичності власних назв. Виявлено суттєві відмінності та деякі подібні риси між займенниками та власними назвами.

Висновки. Відома ще з давніх часів дискусія про межу між загальними та власними назвами й на сьогодні не має оста- точного розв’язання. У результаті аналізу різних підходів більш переконливим видається, що власні та загальні назви значно різняться за своїми характеристиками, призначенням, але при цьому тісно взаємодіють, взаємодоповнюють одне одного, що демонструють процеси онімізації та апелятивізації. Зроблено припущення, що виявлений спектр специфічних ознак онімів може бути доповнений з огляду на нові дослідження онімної лексики.