Published 2021-04-12
Keywords
- common names, proper names, boundaries between two classes of lexicon, specific characteristics of proper names, pronouns
- загальні назви, власні назви, межа між двома класами лексики, специфічні ознаки онімів, займенник
Abstract
Purpose. The task of the study is to define the boundary between common and proper names, and to systematize the main differential characteristics of the onyms.
Methods. The research is based on different scientific methods. A scientific literature review was used to demonstrate how statements about boundary between appellatives and propriatives are changing and developing over time. Observation, analysis as well as the descriptive and comparative methods were used for identifying distinctions between proper and common names. Comparative method was used for identifying common and distinct peculiarities of proper and common names. Generalization and abstraction techniques were used to establish broad patterns of distinction between common and proper names, as well as systematization of specific features of proper names. Significant differences and some similarities between pronouns and proper names were described.
Results. The article focuses on the debate in the scientific community about whether there is a clear distinction between common and proper names. Various positions of scientists on this issue have been identified and analysed. As a result, a number of arguments have been identified that are clearly or fairly contentious. The scientific works of Ukrainian and foreign researchers on the specific of proper names have been studied and a list of them has been organized (27 characteristics). Differences in proper and common names are sought in functions, nature and linguistic characteristics, context, etymology and translation. It also highlights features that are recognized by some scholars because of their support or the negation of the theory of the non-existence of semantics in proper names.
Conclusions. The debate on the boundary between common and separate names, which dates back to ancient times, has not yet been definitively resolved. From the analysis of the different approaches, it appears more convincing that the proper and common names differ considerably in their characteristics, in their purpose, but they interact closely and complement each other. This is what onymization and apelativization processes demonstrate. It has been suggested that the list of specific characteristics of proper names can be augmented as a result of new research on the proper names.
References
2. Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания: (ономастика). Киев : Изд-во Киев. ун-та, 1972. 209 с.
3. Беляев А.Н. Семантика и структура немецких гидронимов : дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. Уфа, 2001. 192 с.
4. Бондалетов В.Д. Русская ономастика. Москва : Просвещение. 1983. 224 с.
5. Булаховский Л.А. Введение в языкознание. Москва : Учпедгиз, 1954. 174 с.
6. Вельмезова Е.В. Имена собственные в двух эволюционистских теориях начала ХХ века. Имя: внутренняя структура, семантическая аура, контекст: тезисы международной научной конференции (Москва, 30 янв. – 2 фев. 2001 г.). Москва, 2001. Ч. 1. С. 10–12.
7. Галкина-Федорук Е.М. Слово и понятие. Москва : Учпедгиз, 1956. 56 с.
8. Голомидова М.В. Искусственная номинация в русской ономастике. Екатеринбург, 1998. 232 с.
9. Гродзинский Е.В. Очерк общей теории имен собственных. Москва : Наука, 1973. 87 с.
10. Ермолович Д.И. Имена собственные на стыке языков и культур. Москва : Р. Валент, 2001. 200 с.
11. Карпенко Ю.А. Русская ономастика: Программа специального курса для студентов филологического факультета. Одесса, 1974. 17 с.
12. Карпенко Ю.О. Теоретичні засади розмежування власних і загальних назв. Мовознавство. 1975. № 4. С. 46–51.
13. Ковальчук О.П. Структурно-семантичні особливості епонімів англійської та української мов : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.17. Львів, 2019. 20 с.
14. Лебідь А.Є. Парадигма реалізму: істина в логіко-семантичній системі Г. Фреге. Світогляд-Філософія-Релігія. 2015. Вип. 8. С. 68–81.
15. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. Москва : Педагогика-Пресс, 1994. 608 с.
16. Лєвочкіна С.В. Лінгвокогнітивні аспекти онімів у художньому тексті в жанрі фентезі (на матеріалі творів Урсули Ле Гуїн) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Черкаси, 2018. 306 с.
17. Лучик В. Спроба охопити неохопне (рецензія). Українська мова. 2010. № 2. С. 135–140.
18. Лучик В.В. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 2013. Т. 10. 784 с.
19. Мельникова Ю.Н., Шигорева Е.С. Статус имен собственных в лексической системе (в сопоставлении с именами нарицательными). Лексикография и коммуникация – 2015 : материалы I междунар. науч. конф. (Белгород, 23-24 апр. 2015 г.). Белгород, 2015. С. 181–188.
20. Милль Дж. Ст. Система логики силлогистической и индуктивной. Москва : ЛЕНАНД, 2011. 832 с.
21. Никонов В.А. Введение в топонимику. 2‑е изд. Москва : Издательство ЛКИ, 2011. 184 с.
22. Никонов В.А. Имя и общество. Москва : Наука, 1974. 280 с.
23. Реформатский А.А. Введение в языковедение : учебник для вузов. 5-е изд., испр. Москва : Аспект Пресс, 2004. 536 с.
24. Сингаївська Г.В. Власне ім’я в лексико-семантичній системі мови. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2013. Вип. 24. С. 365–373.
25. Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. Москва : Наука, 1973. 366 с.
26. Суперанская А.В. Что такое топонимика. Москва : Наука, 1985. 182 с.
27. Суперанская А.В., Суслова А.В. О русских именах. Ленинград : Лениздат, 1978. 214 с.
28. Толстой Н. Еще раз о «семантике» имени собственного. Избранные труды. Москва : Языки русской культуры, 1997. Т. 1. Славянская лексикология и семасіологія. 520 с.
29. Торчинська Т.А. Мовленнєвий розвиток молодших школярів на ономастичному змісті навчання. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2016. Вип. 55. С. 220–225.
30. Торчинський М.М. Структура онiмного простору української мови. Частина II. Функцiонування власних назв. Хмельницький, 2009. 374 с.
31. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. Москва : Наука, 1968. 272 с.
32. Худаш М. Походження імен та релігійно-міфологічні функції давньоукраїнських і спільнослов’янських язичницьких божеств. Мандрівець. 2013. № 2. С. 4–16.
33. Чернобров А.А. Философские и логикометодологические основы теории номинации (на материале английских и русских собственных имен) : автореф. дис. … д-ра филол. наук : 10.02.04. Москва, 2002. 38 с.
34. Черноскутов Ю.Ю. Развитие семантических идей в Британской логике XIX века. Рацио.ru. 2016. № 2(17). С. 111–133.
35. Чучка А.П. Прізвища закарпатських українців: історико-етимологічний словник. Львів : Світ, 2005. XLVIII, 701 с.
36. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. Ленинград : Наука, 1974. 428 с.
37. Bloomfield L. Language. New York : Holst, Rinehart & Winston. 1933. 564 p.
38. Bréal M. Essai de sémantique. Science des significations. Paris : Hachette 1897. 349 p.
39. Clark C. Socio-economic status and individual identity. Words, Names and History. Selected Writings of Cecily Clark. Cambridge, 1995. pp.100–113.
40. Gardiner A. The theory of proper names: a controversial essay. London : Oxfod University Press, New York, Toronto. 2nd edition. 1954. VIII + 76 pp.
41. Keats-Rohan K. S. B. Biography, identity and names: Understanding the pursuit of the individual in prosopography. Prosopography approaches and applications: A handbook. Oxford : Prosopographica et Genealogica, 1967. pp. 139–181.
42. Langendonck W. Theory and typology of proper names. Trends in linguistics. Studies and monographs. Berlin, New York : Walter de Gruyter, 2007. 378 p.
43. Motschenbacher H. Corpus Linguistic Onomastics: A Plea for a Corpus-Based Investigation of Names. Names. 2020. Vol. 68:2. pp. 88–103.
44. Pazukhin R. Proper names: A dispute of misconceptions. Studia Anglica Posnaniensia. 1988. Vol 20. pp 33–45.
45. Swiggers P., Wouters А. On the origins of the participle as a part of speech. History of linguistics. 2005. pp. 50–66.
46. Tse Y. W. G. Pedagogical implications of Prototype Theory for the writing of English grammar textbooks: the case of proper names. Selected papers on theoretical and applied linguistics. 2000. Vol. 13. pp. 490–500.
47. Ullmann S. Semantics: An Introduction to the Science of Meaning. New York : Barnes and Noble, 1962. 278 p.