№ 84 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Російська мова та література

СЮЖЕТ «ПОРИ РОКУ» У РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Ірина Сергіївна Заярна
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Опубліковано 2020-12-23

Ключові слова

  • landscape characteristics, seasonal poetry, cycle, autobiographical motives, lyrics
  • пейзажні характеристики, сезонна поезія, цикл, автобіографічні мотиви, лірика

Анотація

Мета. Дослідити особливості втілення сюжету «пори року» у поезії другої половини ХХ – початку ХХІ століття на мате- ріалі текстів Г. Сапгіра, Тимура Кібірова, Д. Бикова.

Методи: порівняльно-типологічний, історико-літературний, структурно-мотивний аналіз тексту.

Результати. У статті стверджується, що трансформація сюжету відбувається шляхом редукції пейзажних і кліматичних характеристик сезонів порівняно з поетичною класикою ХІХ століття і поезією Срібної доби. Натомість спостерігається помітне розширення мотивної сфери сезонної лірики. Для Тимура Кібірова сюжет зміни пор року в циклі «Эпитафии бабушкиному двору» слугує насамперед для створення проникливо-ліричної і психологічно достовірної картини дитинства ліричного героя. У поетизації циклічного сезонного руху Д. Биков фіксує увагу на перехідних станах природи, оскільки вони співвідно- сяться зі значною в його поетичній філософії категорією паузи, зупинки як єдино прийнятної ситуації для творчості та повно- цінного буття (цикл «Начало зимы»). У циклі поезій «Времена года» простежуються зв’язки із класичними літературними традиціями й полеміка з ними. У творчості Г. Сапгіра сезонні тексти представлені не у вигляді традиційних циклів, а інкорпоровані в поетичні збірки. Вони виконані в експериментальній манері, у різноманітних стильових техніках, частково орієнтовані на традиції авангардної поетики. Сезонна лірика Г. Сапгіра представляє короткі фрагменти, сценки або ескізи, які органічно включаються в його мета- фізичну картину світу.

Висновки. Традиційний сюжет «пори року» актуальний у поезії другої половини ХХ – початку ХХІ століття. На тлі зобра- ження циклічного руху природи сучасні митці розгортають широкий спектр проблематики, застосовують різні інтертекстуаль- ні стратегії, відтворюють філософські, естетичні концепції та вносять автобіографічні елементи. Сюжет зміни сезонів постає в різних жанрових моделях, стильових модифікаціях і експериментах.

Посилання

1. Анисова А. Заметки о мотивах лирики Б. Пастернака в поэзии Г. Сапгира. Полилог : электронный научный журнал. Теория и практика современной литературы. 2009. № 2. С. 104–108.
2. Быков Д. Последнее время : Стихи. Москва : Вагриус, 2006. 512 с.
3. Гайворонская Л. Семантика времен года в художественном мире А.С. Пушкина. Воронеж : Наука-Юнипресс, 2011. 196 с.
4. Западов А. Мастерство Державина. Москва : Советский писатель, 1958. 260 с.
5. Заярная И. Сад как интерсемиотическая художественная система в лирике Бориса Пастернака. Русская литература. Исследования : сборник научных трудов. Киев: Логос, 2011. Вып. 15. С. 212–229.
6. Заярная И. Жанрово-стилевые аспекты современной поэзии: Тимур Кибиров, Дмитрий Быков. Максим Амелин. Киев : Логос, 2015. 136 с.
7. Кибиров Тимур. Стихи о любви. Москва : Время, 2009. URL: http://booksonline.com.ua/view.php?book=10201&page=7 (дата звернення: 25.08.2020).
8. Маслова А. Времена года в поэзии Г. Державина. Преподаватель ХХІ век. 2010. № 3. С. 317–324. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/vremena-goda-v-poezii-g-r-derzhavina (дата звернення: 25.08.2020).
9. Ненарокова М. Язык цветов: образ сухих листьев в европейской и русской поэзии 1-ой половины XIX века. Вестник Костромского государственного университета им. Н.А. Некрасова. 2015. Т. 21. № 2. С. 57–60. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/yazyk-tsvetov-obraz-suhih-listiev-v-evropeyskoy-i-russkoy-poezii-1-oy-poloviny-xixveka (дата звернення: 21.08.2020).
10. Пастернак Б. Стихотворения и поэмы : в 2-х т. Ленинград : Советский писатель, 1990. Т. 1. 504 с.
11. Петрова А. Времена года в пейзажной лирике А. Фета. Der Heidelberger Dokumentenserver. Heidelberg, 2005. URL: http://archiv.ub.uni-heidelberg.de/volltextserver/volltexte/2005/5867/pdf/Fet2.pdf (дата звернення: 28.08.2020).
12. Разумовская А. Сад в русской поэзии ХХ века: феномен культурной памяти. Псков : Изд-во ПГГУ, 2010. 228 с.
13. Сапгир Г. Складень. Москва : Время, 2008. 928 с.
14. Суховей Д. Книга Генриха Сапгира «Дети в саду» как поворотный момент в истории поэтики полуслова. Полилог. 2009. № 2. С. 36–46.
15. Шевченко Л. Поэтика пейзажа в романе Олега Постнова «Страх». Studia Rusycystyczne Uniwersytetu Jana Kochanowskiego. Wydawnictwo Uniwersytetu Jana Kochanowskiego Kielce, 2018. T. 26. Р. 39–50.
16. Шохина Е. Семантика времен года в поэзии пушкинской поры : дис. … канд. филол. наук: 10.01.01. Воронеж, 2017. URL: http://www.science.vsu.ru/dissertations/5166/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A8%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%95.%D0%92.pdf (дата звернення: 28.08.2020).
17. Эпштейн М. «Природа, мир, тайник вселенной…» Система пейзажных образов в русской поэзии. Москва : Высшая школа, 1990. 303 с.
18. Эпштейн М. Анафраза: языковой феномен и литературный прием. Художественный текст как динамическая система : материалы Международной научной конференции, посвященной 80-летию В.П. Григорьева. Москва, 2006. С. 473–487.