Опубліковано 2020-09-04
Ключові слова
- nation’s portrait, ethnocultural components, literary translation, source text, target text
- портрет нації, етнокультурні компоненти, художній переклад, джерельний текст, цільовий текст
Анотація
У статті розглянуто проблему вербальної репрезентації етнокультурного портрету нації, що виступає одночасно ідейним тлом і створює яскраве індивідуальне оформлення сюжетно-композиційної структури оригінального твору.
Мета статті полягає в зіставленні етнокультурних портретів нації, які реалізують себе через подвійну ідіокультурну адаптацію в українському перекладі роману Стіга Ларссона «Дівчина, що гралася з вогнем», а також відтворення шведських етноспецифічних концептів оригінального тексту засобами англійської та української мов.
Методи. За допомогою зіставного перекладознавчого аналізу з дослідженнями семантичних полів етнокультурних компонентів національного портрету, створеного в оригіналі роману Стіга Ларссона «Дівчина, що гралася з вогнем», а також у його українському (В. Верховеня) й англійському (Реджа Кіланда) перекладах, ми намагалися з’ясувати особливості взаємовпливу мови та культури народу на формування мовної картини світу етносу. У межах нашого дослідження розглядаються особливості подвійної адаптації під час крос-культурного перекладу, тому що робочими мовами для українського перекладача є англійська й українська, жодна з яких не є мовою оригіналу.
Результати. Ми з’ясували, що найбільші труднощі у перекладі виникають тоді, коли сама ситуація, яка описується в тексті вихідної мови, відсутня у досвіді мовного колективу – носія цільової мови, інакше кажучи, коли у вихідному тексті описуються специфічні для певного народу та країни предмети і явища.
Висновки. У перекладах художніх творів, часто внаслідок системно-структурних незбігів мов або концептуально-предметних обширів реципієнтів, спостерігається розходження етнокультурних портретів нації як на фрагментарному, так і на текстоформуючому рівнях. Іншомовний та іншокультурний реципієнт отримує зовсім інший набір етнокультурних компонентів, покликаних створити його уявлення про ту чи іншу націю. Примітки, описовий переклад та узагальнення, що є особливо доцільними у відтворенні мікролокальних реалій, створюють етнокультурний портрет, зорієнтований на цільового читача.
Посилання
2. Кабакчи В.В. Англо-английский словарь русской культурной терминологии. Санкт-Петербург : Союз, 2002. 490 с.
3. Ларссон, Стіг. Дівчина, що гралася з вогнем / пер. В. Верховня. Харків : Фоліо, 2011. 829 c.
4. Пермінова А.В. Перекладацька рецепція сучасної американської поезії. Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2015. 350 с.
5. Сорокин Ю.А., Марковина И.Ю. Опыт систематизации лингвистических и культурологических лакун: Методологические и методические аспекты. Лексические единицы и организация структуры литературного текста : сборник научных трудов. Москва : Наука, 1983. С. 35–52.
6. Чередниченко О.І. Переклад-Культура-Ідентичність. Київ : Видавець Заславський О.Ю., 2017. 224 с.
7. Bassnett S. Translation Studies. London and New York : Routledge, 2002. 270 с.
8. Catford J.C. A Linguistic Theory of Translation, London : Oxford University Press, 1965. 290 с.
9. Gudykunst W.B. Bridging differences. Effective Intergroup Communication. London : Sage publications, 1994. 320 с.
10. Hall E. Beyond Culture. New York: Doubleday, 1976. 219 с.
11. Hasanova S. Linguo-Cultural Aspect of Interrelation of Language and Culture. International Journal of English Linguistics. 2015. № 4 (6). C. 160–166.
12. Kireeva, I. Linguoсultural Specifics of the Language Picture of the World. Russian Linguistic Bulletin. 2017. № 3 (11). C. 40–42.
13. Larsson, Stieg. The Girl who played with fire. Vintage Crime / Black Lizard. Vintage Books, A Division of Random House, Inc. New York, 2009. 742 р. (Translated from the Swedish by Reg Keeland). Originally published: Stockholm : Norstedts, 2006.
14. Newmark P. Approaches to Translation. Oxford : Pregamon Press, 1981. 210 р.
15. Res Traductorica: Перевод и сравнительное изучение литератур. К восьмидесятилетию Ю.Д. Левина / отв. ред. В.Е. Багно. Санкт-Петербург : Наука, 2000. 362 с.