ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОВНИХ ОДИНИЦЬ-РЕПРЕЗЕНТАНТІВ ЕМОЦІЇ ГНІВУ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)
Опубліковано 2020-09-04
Ключові слова
- concept, frame-proposition, obligatory and optional components, predicative vocabulary, sources of cultural interpretation
- концепт, фрейм-пропозиція, обов’язкові та факультативні компоненти, предикативна лексика, джерела культурної інтерпретації
Анотація
Мета статті – порівняльна лексико-семантична характеристика мовних одиниць, які репрезентують концепт «гнів» у французькій та українській мовних картинах світу.
Для досягнення мети й вирішення поставлених у роботі завдань використані як загальнонаукові, так і методи лінгвістичного аналізу: (концептуальний (шляхом концептуального підходу розглянуто лексико-семантичні й семантико-синтаксичні характеристики одиниць мови, за допомогою яких виражається емоція «гнів»); компонентний (виявлено особливості лінгвокультурної інтерпретації компонентів концепту «гнів» через їх вербальне вираження у французькій та українській мовах); порівняльно-зіставний (здійснено порівняння і зіставлення національно-культурних особливостей комунікативної реалізації концепту «гнів» у французькій та українській мовах).
Результати. У дослідженні встановлено, що вербальне вираження емоції гніву можна представити як фрейм, до якого входять такі елементи: суб’єкт моделі, власне емоційний стан і його причина. Факультативними компонентами концепту «гнів» є оцінка, ступінь інтенсивності переживання емоції, контроль над емоцією, зовнішні симптоми емоції й поведінка людини у стані гніву. З’ясовано, що репрезентація концепту «гнів» у французькій мові представлена 29 лексичними одиницями, в українській – 100 (синонімами, фразеологічними зворотами, пареміями, метафоричними епітетами).
Зроблено такі висновки: предикативна лексика із семантикою гніву у французькій та українській мовах представлена іменниками «гнів», «лють», прикметниками «сердитий», «лютий», дієсловами «сердитися», «лютувати». У французькій мові найбільша кількість синонімів представлена прикметниками (7), дієслова й іменник мають відповідно 6 і 4 синоніми. В українській мові найбільше синонімів мають дієслова (по 21), менше – прикметники (11 і 14), іменники (5 і 7). Джерелами культурної інтерпретації українських ФО є слова-символи, соматичне і міфологічне вираження емоцій, образ-еталон, французьких – соматичне, предметне і біоморфне вираження емоцій, образи-еталони, повір’я та легенди.
Посилання
2. Вежбицкая А. «Грусть» и «гнев» в русском языке: неуниверсальность так называемых «базовых человеческих эмоций». Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. Москва : Языки славянской культуры, 2001. С. 15–42.
3. Вольф E.М. Эмоциональные состояния и их представления в языке. Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. Москва : Наука, 1989. С. 75.
4. Мац І.І. Різновиди емоцій та способи їх вербалізації (на матеріалі англійської мови). Вісник Житомирського державного педагогічного університету. 2003. № 11. С. 181–183. URL: http://eprints.zu.edu.ua/3511/1/03miiesv.pdf (дата звернення: 26.05.2020).
5. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика. Минск : Тетра Системе, 2004. 256 с.
6. Новый большой французско-русский фразеологический словарь / под ред. В.Г. Гака. Москва : Русский язик Медиа, 2005.
7. Новий тлумачний словник української мови : у 3 т. / уклад. : В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. Київ : Аконіт, 2008.
8. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя : Прем’єр, 2008. 332 с.
9. Словник епітетів української мови / С.П. Бибик, С.Я. Єрмоленко, Л.О. Пустовіт. Київ : Довіра, 1998. 431 с.
10. Словник синонімів української мови : у 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. Київ : Наук. думка, 1999.
11. Словник фразеологізмів української мови / уклад. В.М. Білоноженко та ін. Київ : Наук. думка, 2008. 1104 с.
12. Степанов Ю.С. Язык и метод. К современной философии языка. Москва : Языки русской культуры, 1998. 784 с.
13. Стернин И.А. Национальная специфика мышления и проблема лакунарности. Связи языковых единиц в системе и реализации. Тамбов, 1998. С. 22–31.
14. Телия В.Н. Первоочередные задачи и методологические проблемы исследования фразеологического состава
языка в контексте культуры. Фразеология в контексте культуры / под ред. В.Н. Телия. Москва : Языки русской культуры, 1999. С. 13–24.
15. Le Larousse de Poche 2003: Dictionnaire de la langue française et de la culture essentielle. Montréal, Canada : Édition mise à jour. Larousse / VUEF, Messageries ADP, 2003. 460 р.
16. Le Micro-Robert. Dictionnaire d’apprantissage de la langue française / Le Micro-Robert ; Redaction dirigee par Alain Rey. Paris : Nouvelle edition 1998; Italie : La Tipografica Varese, 2000. 749 p.
17. Dictionnaire culturel du christianisme. Paris : Cerf Nathan, 1994. 810 p.
18. Petit Robert. Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française, nouvelle édition remaniée et amplifiée sous la direction de Josette Rey-Dubove et Alain Rey. Paris, Le Robert, 1993.
19. Rat M. Dictionnaire des locutions françaises. Paris : Larousse, 1986. 430 p.