№ 82 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та східні мови

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОВНИХ ОДИНИЦЬ-РЕПРЕЗЕНТАНТІВ ЕМОЦІЇ ГНІВУ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)

Інна Станіславівна Лаухіна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Алла Федорівна Паладьєва
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Опубліковано 2020-09-04

Ключові слова

  • concept, frame-proposition, obligatory and optional components, predicative vocabulary, sources of cultural interpretation
  • концепт, фрейм-пропозиція, обов’язкові та факультативні компоненти, предикативна лексика, джерела культурної інтерпретації

Анотація

Мета статті – порівняльна лексико-семантична характеристика мовних одиниць, які репрезентують концепт «гнів» у французькій та українській мовних картинах світу.

Для досягнення мети й вирішення поставлених у роботі завдань використані як загальнонаукові, так і методи лінгвістичного аналізу: (концептуальний (шляхом концептуального підходу розглянуто лексико-семантичні й семантико-синтаксичні характеристики одиниць мови, за допомогою яких виражається емоція «гнів»); компонентний (виявлено особливості лінгвокультурної інтерпретації компонентів концепту «гнів» через їх вербальне вираження у французькій та українській мовах); порівняльно-зіставний (здійснено порівняння і зіставлення національно-культурних особливостей комунікативної реалізації концепту «гнів» у французькій та українській мовах).

Результати. У дослідженні встановлено, що вербальне вираження емоції гніву можна представити як фрейм, до якого входять такі елементи: суб’єкт моделі, власне емоційний стан і його причина. Факультативними компонентами концепту «гнів» є оцінка, ступінь інтенсивності переживання емоції, контроль над емоцією, зовнішні симптоми емоції й поведінка людини у стані гніву. З’ясовано, що репрезентація концепту «гнів» у французькій мові представлена 29 лексичними одиницями, в українській – 100 (синонімами, фразеологічними зворотами, пареміями, метафоричними епітетами).

Зроблено такі висновки: предикативна лексика із семантикою гніву у французькій та українській мовах представлена іменниками «гнів», «лють», прикметниками «сердитий», «лютий», дієсловами «сердитися», «лютувати». У французькій мові найбільша кількість синонімів представлена прикметниками (7), дієслова й іменник мають відповідно 6 і 4 синоніми. В українській мові найбільше синонімів мають дієслова (по 21), менше – прикметники (11 і 14), іменники (5 і 7). Джерелами культурної інтерпретації українських ФО є слова-символи, соматичне і міфологічне вираження емоцій, образ-еталон, французьких – соматичне, предметне і біоморфне вираження емоцій, образи-еталони, повір’я та легенди.

Посилання

1. Арутюнова Н.Д. Логический анализ языка: Образ человека в культуре и языке. Введение. Москва : Языки русской культуры, 1999. С. 3–27.
2. Вежбицкая А. «Грусть» и «гнев» в русском языке: неуниверсальность так называемых «базовых человеческих эмоций». Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. Москва : Языки славянской культуры, 2001. С. 15–42.
3. Вольф E.М. Эмоциональные состояния и их представления в языке. Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. Москва : Наука, 1989. С. 75.
4. Мац І.І. Різновиди емоцій та способи їх вербалізації (на матеріалі англійської мови). Вісник Житомирського державного педагогічного університету. 2003. № 11. С. 181–183. URL: http://eprints.zu.edu.ua/3511/1/03miiesv.pdf (дата звернення: 26.05.2020).
5. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика. Минск : Тетра Системе, 2004. 256 с.
6. Новый большой французско-русский фразеологический словарь / под ред. В.Г. Гака. Москва : Русский язик Медиа, 2005.
7. Новий тлумачний словник української мови : у 3 т. / уклад. : В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. Київ : Аконіт, 2008.
8. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя : Прем’єр, 2008. 332 с.
9. Словник епітетів української мови / С.П. Бибик, С.Я. Єрмоленко, Л.О. Пустовіт. Київ : Довіра, 1998. 431 с.
10. Словник синонімів української мови : у 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. Київ : Наук. думка, 1999.
11. Словник фразеологізмів української мови / уклад. В.М. Білоноженко та ін. Київ : Наук. думка, 2008. 1104 с.
12. Степанов Ю.С. Язык и метод. К современной философии языка. Москва : Языки русской культуры, 1998. 784 с.
13. Стернин И.А. Национальная специфика мышления и проблема лакунарности. Связи языковых единиц в системе и реализации. Тамбов, 1998. С. 22–31.
14. Телия В.Н. Первоочередные задачи и методологические проблемы исследования фразеологического состава
языка в контексте культуры. Фразеология в контексте культуры / под ред. В.Н. Телия. Москва : Языки русской культуры, 1999. С. 13–24.
15. Le Larousse de Poche 2003: Dictionnaire de la langue française et de la culture essentielle. Montréal, Canada : Édition mise à jour. Larousse / VUEF, Messageries ADP, 2003. 460 р.
16. Le Micro-Robert. Dictionnaire d’apprantissage de la langue française / Le Micro-Robert ; Redaction dirigee par Alain Rey. Paris : Nouvelle edition 1998; Italie : La Tipografica Varese, 2000. 749 p.
17. Dictionnaire culturel du christianisme. Paris : Cerf Nathan, 1994. 810 p.
18. Petit Robert. Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française, nouvelle édition remaniée et amplifiée sous la direction de Josette Rey-Dubove et Alain Rey. Paris, Le Robert, 1993.
19. Rat M. Dictionnaire des locutions françaises. Paris : Larousse, 1986. 430 p.