№ 82 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Українська мова та література

ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ ГОРДІСТЬ У ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЯХ

Олена Геннадіївна Хомчак
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Ірина Вікторівна Волкова
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Опубліковано 2020-09-04

Ключові слова

  • phraseme, paroemia, proverbs, somatism, value component
  • фразема, паремії, прислів’я, соматизм, ціннісний компонент

Анотація

Метою статті було дослідження особливостей об՚єктивації концепту гордість на фразеологічному рівні.

Методи: теоретичний аналіз літератури; критичний аналіз досліджень; компонентний аналіз; описовий метод. Визначається раціональна методика дослідження, що дало змогу, зокрема, зафіксувати список фразем та паремій, які вербалізують концепт гордість.

Результати. Вивчено досвід дослідження концепту гордість у мовознавчих розвідках; проаналізовано фразеологічні одиниці української мови з компонентом гордість. Наше дослідження фразеології в лінгвокультурологічному аспекті дало змогу схарактеризувати фраземи та паремії, які вживаються для відображення почуття гордості. Доведено, що ціннісний компонент концепту гордість найбільш виразно виявляється в українських фразеологізмах і пареміях – прислів’ях та приказках. Акцентовано на вербальній презентації емоцій, що супроводжують відчуття гордині (гордості), що ґрунтується на знанні соматико-фізіологічних реакцій людини. Зауважено, що зміст майже всіх фразем і паремій стосується гордості в значенні «надмірно висока думка про себе і зневага до інших; пихатість». Ці морально-етичні ознаки поєднують у собі перебільшене почуття власної вартості чи важливості, надмірно високу думку про себе, погорду, зарозумілість, надмірну впевненість у власних силах, здібностях, можливостях, самовпевненість, самолюбство, чванливе вихваляння тощо. Звичайно, такі риси характеру отримують більш гостру й негативну емоційно-оцінну реакцію в народі й провокують на рівні мови численні номінації.

Людина з почуттям гордості, достоїнства, гідності зазвичай має розправлені плечі, пряму поставу, не ховає очей, внаслідок чого з’явилися фразеологізми гордо нести голову, з високо піднятою головою. Поруч із цими фразеологізмами в українській мові спостерігаємо фразеологічні одиниці з протилежною семантикою, в основі яких лежить образ високо піднятої голови та носа, що репрезентують зарозумілість, зазнайство, гординю: задирати голову; дерти носа тощо. Виокремлено в межах фразеологічних одиниць, що об’єктивують концепт гордість, номінативні (власне фразеологізми) та комунікативні (паремії).

Висновки. Розглядані фразеологічні одиниці транслюють морально-етичні норми поведінки людини в суспільстві. У пареміях ототожнюються поняття гордість і гординя й усі вияви гордині номінуються словами гордість чи пиха. Негативно-оцінна семантика фразем і паремій збігається з церковною мораллю, яка багато віків тлумачила гордість як гріховний каталізатор. У процесі дослідження концепту виявлено кілька фразеологічних одиниць, які репрезентують гордість зі значенням гідності людини й мають мейоративну оцінну семантику.

Посилання

1. Бабич Н.Д. Етичні норми – засобами фразеології. Культура слова. Київ, 1992. Вип. 43. С. 68–72. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs (дата звернення: 02.06.2020).
2. Билиця У.Я. Компаративні фразеологічні номінації окремих морально-етичних рис характеру людини в англомовній картині світу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. Перекладознавство та міжкультурна комунікація. Херсон : Херсонський державний університет, 2018. Вип. 3. С. 9–15.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В.Т. Бусел (укл., голов. ред.) та ін. Київ, Ірпінь : Перун, 2003. 1425 с.
4. Венжинович Н.Ф. Фраземіка української літературної мови: когнітивний та лінгвокультурологічний аспекти : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01 / Ін-т укр. мови. Київ, 2018. 503 с.
5. Крепель В.І. Роль внутрішньої форми у процесі утворення фразеологізмів. Мовознавство. 1989. № 3(135). С. 43–49.
6. Мизин К. Изменение ценностных приоритетов в современных европейских лингвокультурах: морально-этический концепт ГОРДОСТЬ. OPERA SLAVICA. 2018. Т. 28, вип. 4. С. 5–33.
7. Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. / відп. ред. Д. Гринчишин. Львів, 2000. Вип. 7. 256 с.
8. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1971. Т. 2 : Г–Ж. 552 с.
9. Словник фразеологізмів української мови / уклад. В.М. Білоноженко та ін. Київ : Наукова думка, 2003. 1104 с.
10. Хомчак О.Г., Фандєєва О.В. Асоціативно-вербальний простір концепту гордість. Мова. Свідомість. Концепт. Мелітополь : ФОП Однорог Т.В., 2019. Вип. 9. С. 66‒70.
11. Ясіновська О.В. Невидиме у видимому: образи природи в репрезентації концептів смертних гріхів (на прикладі українського релігійного дискурсу). Записки з українського мовознавства. 2017. Вип. 24 (2). С. 308‒315.