ДОРОБОК ГАННИ НАКОНЕЧНОЇ В ЦАРИНІ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИЦТВА

  • Галина Петрівна Городиловська Національний університет «Львівська політехніка»
Ключові слова: перекладна лексикографія, макроструктура словника, мікроструктура словника, реєстрове слово (гасло), ономастична лексика, термінна лексика, граматична форма

Анотація

У статті висвітлено лексикографічну діяльність української вченої-емігрантки Ганни Наконечної та її доробок у царині перекладного словництва. Охарактеризовано «Німецько-український кишеньковий словник», з яким авторка ввійшла в історію української лексикографії.

Метою пропонованого дослідження є проаналізувати українську лексику та її лексикографічну репрезентацію в словнику; описати макро- й мікроструктурні характеристики праці; оцінити її роль у науковому контексті сучасної української перекладної лексикографії.

Методи. Структурний метод застосовано для аналізу макро- й мікроструктури досліджуваного словника; описовий – для характеристики правописних, акцентуаційних, граматичних рис української лексики; зіставний – для виявлення українськихі німецьких мовних інтерферентних явищ.

Результати. За результатами встановлено, що джерелами української частини лексикографічної праці слугували словники: «Німецький та український військовий словник» І. Ільницького-Занковича (Берлін, 1939), «Німецький та український летунський словник» І. Ільницького-Занковича (Берлін, 1939), «Німецько-український словник» В. Кміцикевича (Чернівці, 1912), «Німецько-український словник» І. Шаровольського (Київ, 1931) та “Deutsch-ukrajinisches Wӧrterbuch” N. M. (Kolomea-Kyjiv, 1918). Для фіксації української лексики застосовано «Правописний словник» Г. Голоскевича (Харків, 1930) і «Новий український правопис із словничком» Б. Романенчука та Я. Рудницького (Львів, 1938), а для фіксації німецької – “Der groẞe Duden. Rechtschreibung der deutschen Sprache und der Fremdwӧrter”; bearbeitet von Dr. Otto Basler (Leipzig, 1937). З’ясовано, що словник містить близько 10 тисяч німецьких гасел з їхнім перекладом на українську мову. Встановлено, що в макроструктурі словника використано алфавітний принцип побудови реєстру, збережено внутрішню абетку заголовних слів, забезпечено семантичну адекватність перекладних еквівалентів. Найповніше представлено загальновживану лексику, зауважено неологізми, які в словнику зафіксовано вперше. Окремо виділено лексику, вживану в Західній Україні. Також виявлено оніми – хороніми, ойконіми, гідроніми, ороніми, більшість з яких пов’язані з українськими культурними традиціями. У реєстрі словника засвідчено термінну лексику з різних галузей знань – астрономії, математики, медицини, хімії, військової справи тощо. Визначено логіко-структурні особливості побудови гасел. У мікроструктурі, яка має гніздову систему, подано граматичну, акцентуаційну, правописну, словотвірну характеристику заголовних слів, помічено відсильні ремарки, позначки і пояснення до них.

Висновки. Дослідження дало змогу довести, що «Німецько-український кишеньковий словник» Ганни Наконечної, підготовлений відповідно до принципів і технічних засад української перекладної лексикографії, досі не втратив свого наукового й практичного значення і може слугувати базою для створення нових словників перекладного типу.

Опубліковано
2020-09-04
Сторінки
8-13
Розділ
Українська мова та література