Опубліковано 2020-07-08
Ключові слова
- Russian literary language, Russian and Ukrainian inter lingual correlation, borrowing, lingual cultural lexeme
- російська літературна мова, російсько-українська міжмовна взаємодія, запозичення, лінгвокультурема
Анотація
Мета. Метою статті є виявлення основних функцій українізмів у російському художньому тексті з філософською проблематикою кінця ХIХ – поч. ХХ ст., визначення особливостей і наслідків міжмовної взаємодії у російському художньому творі на рівні мовної норми і літературної практики.
Методи. Автори використовують методи суцільної вибірки українізмів, порівняльно-історичного опису лексики спільного східнослов’янського фонду, порівняльний метод під час визначення специфіки семантичних процесів у структурі лексичних українізмів.
У статті теоретично охарактеризовано принцип українського лексичного запозичення в російському художньому тексті. Функціонування лексичних українізмів у творах В.Г. Короленка та І.О. Буніна розглядається як факт формування російської літературної мови на підставі загальнонародної або народно-розмовної мови. Український мовний елемент як засіб відтворення української культурно-історичної панорами позначається термінами ‘культурема’ (український лінгвокультурний знак), ‘лексичний українізм’, ‘український лінгвокомпонент’. Лексичні українізми проаналізовано з позицій різних тематичних груп і граматичних категорій, способів введення у художній текст, функціонування у прямій і авторській мові. Обґрунтовано причини залучення українських мовних номінацій у літературно-художні твори жанру повісті, оповідання, нарису. Стабілізація норми вживання лексичних українізмів, їх закріплення у словниковому фонді української літературної мови простежується з урахуванням фіксації одиниць у лексикографічних джерелах значного прошарку, зокрема в сучасних лексикографічних виданнях.
Результати дослідження свідчать про те, що, віддзеркалюючи українську реальність, російські письменники вдаються до вербально-опосередкованого опису, в якому ключовим елементом (інокультурним вербальним стрижнем) є українські мовні компоненти. При цьому спостерігається типовість вибору українських лінгвокультурних знаків у російському художньому тексті з українською тематикою. Встановлено, що українізми переважно представлені у прямій мові, у тій частині художнього тексту, де сукупність іншомовних елементів не має жорсткого обмеження і сприймається природно; формальний зв’язок авторської нейтральної мови з творами на тему українського життя виявляється у використанні колоритних українських лексем, але, відчуваючи мальовничу силу українського слова, автор «зберігає» за традиційно-національними об’єктами, явищами їхні українські назви, дозволяючи адресатові сприймати предмет, стан дійових осіб у їхній реалістичній конкретності; наявність низки українських слів у російському художньому тексті пов’язана також і з труднощами відображення інокультурних реалій за допомогою підбору різних типів російських номінацій: проблема полягає не стільки в предметно-логічних відмінностях міжмовних відповідностей лексем, скільки у відсутності в них аналогічних символічних функцій.
Висновки. Автори статті дійшли висновку, що вільне і системне залучення українських лексем у російське літературне вживання, зокрема у твори з українською тематикою, призвело до збагачення російського соціокультурного контексту, до стабілізації культурно-мовної норми, яку зафіксовано в лексикографічних джерелах значного хронологічного прошарку.
Посилання
2. Bilaniuk L. Contested Tongues. Cultural Correction in Ukraine: Cornell University Press Ithaca and London. 2005. 230 с.
3. Большой толковый словарь русского языка. Санкт-Петербург : Норинт, 2000. 1536 с.
4. Бунин И.А. Собрание сочинений: в 9 т. Москва : Гос. изд‑во худ. литературы, 1965–1967.
5. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. Москва: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1955.
6. Їжакевич Г.П. Роль М.В. Гоголя в історії російсько-українських мовних зв’язків. Мовознавство. 1953. № 11. С. 485–525.
7. Короленко В.Г. Избранные произведения. Москва : Гос. изд-во худ. лит-ры, 1948. 672 с.
8. Крюкова О.С. Романтический образ Украины в русской литературе ХIХ в. Москва : Наука, 2017. 125 с.
9. Озерова Н.Г. Межкультурная коммуникация в художественном дискурсе Н.С. Лескова. Мова і культура. Київ : ВД ім. Дм. Бураго, 2009. Вип. 12. Т. VI (130). С. 100–107.
10. Полякова Т. М. Функционирование украинизма майдан в русском политическом медиадискурсе. Политическая лингвистика. Екатеринбург : Изд-во Уральского гос. пед. ун-та, 2014. Вып. 4 (50). С. 173–179.
11. Русанівський В.М. Джерела розвитку східнослов’янських літературних мов. Київ : Наукова думка, 1985. 232 с.
12. Саводник В. Очерки по истории русской литературы ХIХ-го века. Москва: Т-во «Печатня С.П. Яковлева», 1912. Ч. I. 418 с.
13. Словарь современного русского литературного языка: в 17 т. Москва – Ленинград : Наука, 1950–1965.
14. Словник фразеологізмів української мови / уклад.: В. М. Білоноженко та ін. Київ : Наукова думка. 2003, 1104 с.
15. Титова В. Примечания. Бунин И. А. Собрание сочинений: в 9 т. Москва : Гос. изд-во худ. литературы, 1965. Т. IІ. С. 485–525.
16. Толковый словарь русского языка: в 4 т. / под ред. Д.Н. Ушакова. Москва : Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1935–1940.
17. Хашимов Р.И. Вчера, сегодня и завтра украинизмов текущего момента. Вопросы филологии в современных исследованиях. Елец : Елецкий гос. ун-т им. И. А. Бунина, 2018. С. 288–296.
18. Черторизька Т.К. Динаміка взаємодії і взаємозбагачення української і російської мов. Мовознавство. 1982. № 3. С. 3–9.
19. Юрченко Л.Н. Диалектика образа Украины в творчестве И. А. Бунина : автореферат дисс. … кандидата филол. наук : 10.01.01. Елец, 2000. 33 с.