МУЗИЧНИЙ СВІТ ПОЕЗІЇ ВАЛЕНТИНИ НАУМИЧ

  • Іван Васильович Немченко Херсонський державний університет
Ключові слова: лірика, музика, образ, символ, мелодика, ритміка

Анотація

Мета. Література Херсонщини порубіжжя ХХ–ХХІ століть є досить багатим і розмаїтим явищем, яке потребує об’єктивного і цілісного наукового осмислення. А при тому чимало яскравих постатей на письменницькому терені даного регіону і нині залишаються десь на периферії дослідницьких зацікавлень. Метою нашої статті є характеристика музичних мотивів та образів, особливостей мелодики та ритміки ліричного та ліро-епічного доробку самобутньої української поетеси Валентини Наумич, чия драматична доля яскраво означена в новітній історії нашого краю та в його мистецькому процесі.

Методи. У статті використано елементи таких методів: культурно-історичного (допомагає виcвітлити функції музичної образності у процесі відтворення поетесою В. Наумич рис українського національного характеру та історичної епохи), герменевтичного (забезпечує вільну і відкриту інтерпретацію текстів, залишаючи перспективу для нових витлумачень). Компаративізм забезпечує широкі можливості для висвітлення взаємозалежності між поезією та музикою. Дослідження засноване на загальнонауковій методиці аналізу, синтезу, спостереження, добору та систематизації матеріалу.

Результати. На матеріалі досліджених текстів з’ясовано, що українська поетеса В. Наумич відзначалася тонким та органічним розумінням музики, глибоким інтересом до життєвих і творчих доль визначних композиторів, і це захоплення перенесла у свої літературні тексти. Музичні мотиви та образи в її доробку відіграють важливу роль у художньому творенні тієї картини світу, яку запропонувала авторка засобами слова. Мелодика та ритміка її ліричного та ліро-епічного доробку свідчать про прагнення поетеси органічно поєднати в гармонійній цілісності дві мистецькі стихії: музику та поезію. У статті простежено тісні зв’язки між літературними текстами письменниці та українським пісенним фольклором, вітчизняною та зарубіжною романсовою лірикою, музичною класикою.

Висновки. Отже, художній світ В. Наумич значною мірою відзначається багатою музичною образністю, лірика та ліро-епіка поетеси часто побудовані на перехресті двох мистецтв, із використанням засобів поліфонії. Музичні мотиви, образи, символіка є невід’ємними елементами індивідуального стилю письменниці. Мелодика та ритміка текстів авторки глибоко сягають у ґрунт народнопісенної культури, романсових традицій у вітчизняній та світовій літературі та музиці.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Братан М. Замість післямови. Наумич В. Голос журби: поезії. Херсон : Просвіта, 1996. С. 34.
2. Загороднюк В. «Розбудись, наша совість заснула...». Степ: літературно-художній альманах. Херсон, 2012. № 21. С. 100.
3. Каляка М. Кожен її твір – це сповідь серця: поетеса Чорнобильської зони. Каляка М. Твори: у 5 книгах. Кн. 4: Збуджені альманахом «Степ»: нариси. Київ – Херсон : Просвіта, 2012. С. 5–13.
4. Наумич В. Повне зібрання творів: у 2 томах. Т. 1: Сльоза України: поезії та драматичні твори. Київ – Херсон : Просвіта, 2018. 519 с.
5. Олексюк О. Невмирущий голос поетеси (В. Наумич) Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: випуск 14. Київ – Херсон : Просвіта, 2018. С. 128–133.
6. Плоткіна І. «Є земля, що покличе, як мати». Наддніпрянська правда. 1994. 23 квітня. С. 4.
7. Федоровська Л. Життя стривожений акорд. Наддніпрянська правда. 1996. 17 серпня. С.2.
8. Чернієнко Ю. Пам’ять, увічнена у слові: Валентина Наумич. Степ: літературно-художній альманах. Херсон,
2012. № 21. С. 97–100.
9. Чудное мгновенье: Любовная лирика русских поэтов. Кн. 1. Москва : Худож. лит., 1988. 447 с.
Опубліковано
2020-07-08
Сторінки
12-18
Розділ
Українська мова та література