ІНТЕРМЕДІАЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ У ТВОРЧОСТІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

  • Наталія Василівна Кобзей Івано-Франківський національний медичний університет
Ключові слова: суміжні мистецтва, синтез, інтеграція, семіотична система, «вербальна музика», вербальний текст

Анотація

Мета. Метою статті є спроба осмислити творчість Володимира Винниченка крізь призму теорії інтермедіальності та виявити в ній елементи суміжних мистецтв (живопису, скульптури, музики).

Методи. У роботі використано такі методи лінгвістичного аналізу: інформаційно-смисловий (з його допомогою окреслено смислоформування в тексті за посередництвом наявної в ньому інформації), структурно-фрагментарного опису (виділено окремі текстові сегменти та здійснено їх аналіз), асоціативного поля (виявлення та інтерпретація асоціативних зв’язків між словами), контекстний та інтертекстуальний (експлікація функціонування мовних знаків культури в горизонтальному та вертикальному контекстах української словесності).

Результати. Проаналізувавши художні твори Володимира Винниченка, автор статті виділяє в них так звану інтермедіальну типологію. Вона полягає в інкорпорації сюжетів, образів та мотивів творів живопису, музики та скульптури у твори художньої літератури. Така увага до проблеми міжмистецьких зв’язків у художніх творах зросла з виникненням нового напряму в літературознавстві – інтермедіальності. Володимир Винниченко був великим письменником, тому систематично і виснажливо працював із цілковитою віддачею та самопожертвою. І талановитим художником-бунтатором і реформатором, тому в багатьох його творах зустрічаємо молодих художників-початківців, які прагнуть реорганізувати традиційні підходи до зображальних можливостей в мистецтві.

Є в нього також і «вкраплення» скульптури в канву літературного твору. Винниченко умів нерухомий витвір мистецтва «оживляти». Адже в літературному творі статичних образів не існує, вони оживають, відчувають, думають, беруть безпосередню участь у розгортанні динамічного сюжету.

Ще у творчості В. Винниченка є багато музичних «вкраплень». Усі вони мають одну спільну рису – присутність так званої (за класифікацією Стівена Пола Шера) «вербальної музики», тобто зустрічаємо описи музичних творів і вражень від них засобами художньої літератури.

Висновки. У прозовій творчості Володимира Винниченка наявні «вкраплення» суміжних мистецтв, живописні й музичні «коди», які несуть у собі глибинний зміст, показують, що літературна творчість письменника «відкрита» для взаємодії та інтерпретації. Письменник асимілює притаманні іншим мистецтвам ознаки та вміло оперує ними. Від живопису він запозичує візуальність, пластичність і чіткість ліній переймає у скульптури, насичує свої твори своєрідною музичною вражальністю. Письменник вдало поєднав все це з реалістичним сюжетом. Далася взнаки його натуралістична манера письма, яка ще й вимагала від автора порушення злободенних проблем того часу.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252

1. Адорно Т. Теорія естетики. Київ : Основи, 2002. 518 с.
2. Винниченко В. Краса і сила. Київ : Дніпро, 1989. 750 с.
3. Винниченко В. Оповідання. Роман «Слово за тобою, Сталіне!», п’єса «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Київ : Наук. думка, 2001. 440 с.
4. Винниченко В. Чудний епізод. Український Декамерон. Київ : Довіра, 1993. С. 288–299.
5. Жила С. Мистецький портрет Володимира Винниченка. Українська література в загальноосвітній школі. 2005. № 11. С. 29–35.
6. Золя Е. Собрание сочинений: в 26 т. Москва, 1966.
7. Костюк Г. Володимир Винниченко – маляр (До 120-ї річниці від дня народження письменника). Дивослово. 2000. № 7. С. 2–5.
8. Кульчицький С. Володимир Винниченко. Київ : ВД Альтернатива, 2005. 373 с.
9. Просалова В.А. Інтермедіальні аспекти новітньої української літератури. Донецьк : ДонНУ, 2014. 154 с.
10. Українка Леся. Зібрання творів: у 12 т. Київ : Наукова думка, 1977.
11. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ : Наукова думка, 1986.
Опубліковано
2020-07-08
Сторінки
6-11
Розділ
Українська мова та література