МОТИВ “L’ENNUI DEVIVRE ” В ПОЕЗІЇ П. ВЕРЛЕНА І ПЕРЕКЛАДАХ І. АННЕНСЬ КОГО: РЕЦЕПЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

  • Ніна Іллівна Ільїнська
  • Анастасія Дмитрівна Онопрієнко
Ключові слова: символізм, мотивний комплекс, поетичний переклад, міжкультурна комунікація, контактно-генетичні зв’язки, перекладацькі стратегії

Анотація

Мета – з’ясувати, як реалізується перекладацька стратегія І. Анненського в рецепції та інтерпретації мотиву “l’ennui de vivre”, та визначити специфіку його трансформації у перекладах з П. Верлена.

Методи: зіставно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу доробку поетів-символістів визначаються типологічні й оригінальні риси художньої реалізації мотивного комплексу «туги життя» (“l’ennui de vivre”)), текстологічний і контактно-генетичний (порівняльний аналіз текстів оригіналу і художнього перекладу, виявлення впливу перекладацької роботи на оригінальну творчість, співставлення між собою кількох поетичних перекладів задля з’ясування індивідуальних особливостей рецепції та трансформації елементів мотивного комплексу “l’ennui de vivre”).

Результати. У статті розвинуто тезу про зумовленість типологічних збігів у реалізації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” складною системою контактно-генетичних зв’язків. Доведено, що основним фактором міжкультурної комунікації є процес поетичного перекладу. Проаналізовано поетичні твори П. Верлена у перекладах І. Анненського. Вивчено специфіку рецепції та трансформації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” у процесі поетичного перекладу, визначено перекладацькі стратегії І. Анненського.

Висновки. Віддаленість від оригіналів перекладів І. Анненського дозволяють визначити його перекладні тексти як вільні варіації. Відповідно до обраної поетом перекладацької стратегії визначається специфіка художнього втілення мотивного комплексу “l’ennui de vivre” засобами мови-реципієнта. Зроблено висновки про інтерпретацію поетом-перекладачем мотивного комплексу “l’ennui de vivre”, а саме: пом’якшення танатологічного мотиву, зміщення акцентів на мотив мук творчості, тенденція до зміни ритміко-синтаксичних особливостей оригіналів. «Туга життя» (“l’ennui de vivre”) трактується перекладачем не лише як особистісне переживання, але і як характерна риса світобачення епохи. За набором поетичних мотивів переклади І. Анненського з П. Верлена складають єдине ціле з його оригінальною лірикою.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Алёхина Н. Французский символизм в художественной и критической рецепции И.Ф. Анненского : дис. канд. филол. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература». Томск, 2014. 257 с.
2. Анненский И. Книги отражений. Москва : Наука, 1979. 680 с.
3. Анненский И. Переводы. URL: http://annensky.lib.ru/trans.htm (дата звернення: 26.11.2016).
4. Анненский И. Полное собрание стихотворений. URL: http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=176046 (дата звернення: 26.09.2016).
5. Анненский И. Разбор стихотворного перевода лирических стихотворений Горация П.Ф. Порфирова. Созвучия. Стихи зарубежных поэтов в переводе Иннокентия Анненского и Федора Сологуба. Москва : Прогресс, 1979. С. 153–155.
6. Ваннер А. Бодлер в русской культуре конца XIX – начала XX века. Русская литература XX века: исследования американских учёных. Петро-РИФ, Университет Джеймса Медисона (Вирджиния, США). Санкт-Петербург : СПБГУ, 1993. С. 37–39.
7. Верлен П. Вірші. Переклад Миколи Лукаша. URL: http://www.ae-lib.org.ua/texts/verlaine__poesie_by_lukash__ua.htm (дата звернення: 10.10.2017).
8. Гаспаров М. Подстрочник и мера точности. Гаспаров М. О русской поэзии. Анализы, интерпретации, характеристики. Санкт-Петербург : Азбука, 2001. С. 361–372.
9. Островская Е. Иннокентий Анненский и французская поэзия XIX в. : автореф. дис. канд. филол. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература». Москва, 1998. 26 с.
10. Файн С. Поль Верлен и поэзия русского символизма (И. Анненский, В. Брюсов, Ф. Сологуб) : автореф. дис. канд. филол. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература». Москва, 1994. 26 с.
11. Фёдоров А. Два поэта (Иннокентий Анненский и Фёдор Сологуб как переводчики поэзии). URL: http://annensky.lib.ru/names/fyodorov/ fyodorov3.htm (дата звернення: 28.03.2018).
12. Фёдоров А. Иннокентий Анненский – лирик и драматург. URL: http://annenskiy.lit-info.ru/annenskiy/articles/fedorov-lirik-dramaturg/chast-1.htm (дата звернення: 28.03.2018).
13. Фёдоров А. Иннокентий Анненский как переводчик лирики. Фёдоров А. Искусство перевода и жизнь литературы: очерки. Ленинград : Советский писатель, 1983. С. 188–204.
14. Verlaine P. Oeuvres complètes de Paul Verlaine, Vol. 1 Poèmes Saturniens, Fêtes Galantes, Bonne chanson, Romances sans paroles, Sagesse, Jadis et naguère. URL: http://www.gutenberg.org/files/15112/15112-h/15112-h.htm (дата звернення: 14.10.2016).
Опубліковано
2019-11-04
Сторінки
46-52
Розділ
Порівняльне літературознавство