ТИПОЛОГІЯ ОБРАЗУ ЗМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ЧАРІВНІЙ КАЗЦІ: ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета. Метою дослідження є виокремлення основних типів образу змії в українській чарівній казці та аналіз його функціонально-семантичних особливостей у структурі казкового наративу. Методи. Методологічну основу дослідження становить комплексне застосування типологічного, структурно-семіотичного, герменевтичного та хронотопного підходів. Типологічний метод використано для виокремлення та систематизації основних типів образу змії в українській чарівній казці. Структурно-семіотичний аналіз застосовано задля дослідження функціонально-семантичних характеристик образу змії в системі казкового наративу. Герменевтичний підхід у поєднанні з психоаналітичним інструментарієм сприяє інтерпретації архетипної природи та символічного змісту образу змії. Хронотопний підхід слугує розгляду образу змії як маркера просторово-часової організації казкового світу. Результати. У результаті аналізу виокремлено основні три типи образу змії, кожен із яких репрезентує певну модель взаємодії в часопросторі чарівної казки. Встановлено, що кожен із виокремлених типів виконує характерні функції у структурі казкового наративу та співвідноситься із відповідними архетипами колективного несвідомого. Перший тип – змія-чарівна помічниця. У цьому образі втілений архетип Доброї матері. Змія-чарівна помічниця допомагає герою подолати перешкоди, дарує чарівні предмети та забезпечує переходи між різними часопросторовими рівнями казкового світу, функціонуючи переважно в межах «свого» або відносно безпечного для героя простору. Другий тип – матір-змія (зміїха). Має антропоморфні ознаки та перебуває у потойбіччі або на межі світів. Її мета – позбутися протагоніста; способи боротьби змінюються залежно від контексту, що відображає варіативність її функціонування в часопросторі чарівної казки. У більш архаїчних текстах вона менш агресивна, у пізніших – більш жорстка. Третій тип – зачарована змія. Зачарована дівчина (персоніфікована Аніма героя) перебуває під владою демонічної істоти. Герой здійснює низку подвигів, щоб відкрити духовний аспект героїні та звільнити її від зміїної шкіри, що репрезентує процес переходу між різними онтологічними станами. Висновки. Отже, у результаті комплексного застосування типологічного, структурно-семіотичного, герменевтичного та хронотопного підходів виокремлено основні типи образу змії в українській чарівній казці. Образ змії постає як складний символічний конструкт, що поєднує архетипні, функціонально-семантичні та хронотопні виміри й виступає одним із ключових механізмів організації казкового наративу.