№ 102 (2026): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та інші мови

ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В СИНХРОННОМУ ТА ДИАХРОННОМУ АСПЕКТАХ

Оксана Миколаївна Крайняк
Дніпровський національний університет

Опубліковано 2026-04-28

Ключові слова

  • lexical system, synchrony, diachrony, Indo-European proto-language, Germanic languages
  • словниковий склад, синхронія, діахронія, індоєвропейська прамова, германські мови

Анотація

Метою статті є дослідження словникового складу німецької мови в історичному вимірі шляхом простеження лексичних змін у різні періоди її розвитку, а також аналіз лексики на сучасному етапі функціонування мови. Для досягнення поставленої мети передбачено розв’язання таких завдань: простежити розвиток лексем і зміни їхніх значень у часі (від індоєвропейського до ранньонововерхньонімецького періоду); охарактеризувати основні словотвірні моделі та шляхи поповнення лексикону на ранніх етапах розвитку німецької мови; визначити найбільш продуктивні способи словотворення в сучасній німецькій мові; проаналізувати функціональну диференціацію її лексичного складу. Методи. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-історичний, словотвірний та описовий методи, сукупне застосування яких забезпечує комплексний аналіз словникового складу німецької мови в історичному та сучасному аспектах. Результати. З’ясовано, що аналіз лексики в діахронному та синхронному вимірах сприяє глибшому розумінню не лише внутрішніх закономірностей мовного розвитку, а й культурних та соціальних процесів, пов’язаних із функціонуванням мови. Установлено, що лексика давніх германських мов формувалася переважно на основі індоєвропейської мовної спадщини, оскільки мовні контакти мали обмежений характер. Висновки. Упродовж історичного розвитку словниковий склад німецької мови зазнавав постійних змін під впливом екстралінгвістичних чинників, що зумовило його збагачення іншомовними запозиченнями та розширення словотвірного потенціалу шляхом афіксації. Лексичний фонд сучасної німецької мови помітно відрізняється від словника попередніх історичних етапів значною кількістю іншомовних елементів, широким розвитком науково-технічної термінології та чіткою соціальною диференціацією, що проявляється в існуванні професійних жаргонів і молодіжного сленгу. Перспективним напрямом подальших досліджень визначено вивчення експресивності та синтаксичних особливостей лексики давніх германських мов.

Посилання

  1. Бублик В.Н. Історія німецької мови. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця : Нова книга, 2004. 272 с.
  2. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К. : Вища школа, 1985. 360 с.
  3. Загнітко А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця : ТВОРИ, 2020. 920 с.
  4. Ковбасюк Л.А. Коронавірус COVID-19 та номінативний склад сучасної німецької мови. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Журналістика». 2020. Том 31 (70), ч. 2. С. 113–118. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-2/20.
  5. Кулина І.Г. Еволюційний розвиток німецької мови та її діалектів. Записки з романо-германської філології. Одеса : Астропринт, 2022. Вип. 2 (49). С. 69–83. DOI: https://doi.org/10.18524/2307–4604.2022.2(49).268197.
  6. Левицький В.В. Історія німецької мови. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця : НОВА КНИГА, 2007. 216 с.
  7. Пасічник В., Яромич М. Інформаційна технологія лексикографічного аналізу з використанням великих мовних моделей (на прикладі проблемної області «штучний інтелект»). Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. Т.2. Вип. 92. С. 239–255 DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/92-2-34
  8. Слаба О.В., Малиновська І.А. Семантичні зміни словникового складу німецької мови під впливом російсько-української війни. Закарпатські філологічні студії. 2022. Т. 2. Вип. 24. С. 89–93. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.24.2.18.
  9. Сосюр, Фердінан де. Курс загальної лінґвістики / Пер. з фр. А. Корнійчук, К Тищенко. К. : Основи, 1998. 324 с.
  10. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика: підручник / А.К. Мойсієнко, О.В. Бас-Кононенко, В.В. Бондаренко та ін. К. : Знання, 2010. 270 с.
  11. Таранець В.Г. Про вивчення лексики в курсі германістики. Діахронія мови: збірка статей / За заг. ред. проф.Л. М. Голубенко. Одеса : Друкарський дім. 2008. 232 с. URL: http://www.oridu.odessa.ua/books/diachronie.pdf (дата звернення: 15.01.2026)
  12. Щигло Л.В. Розвиток словотвірної системи німецької мови як синергетичний процес. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 38. Том 2. С. 181–184. URL: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v38/part_2/50.pdf (дата звернення: 21.01.2026)
  13. Besch Werner, Wolf Norbert Richard. Geschichte der deutschen Sprache. Längsschnitte – Zeitstufen – Linguistische Studien. GmbH & Co., Berlin : Erich Schmidt Verlag. 2009. 259 s.
  14. Duden. Deutsches Universalwörterbuch. Das große Bedeutungswörterbuch. 10., vollstandig uberarbeitete und erweiterte Auflage. Berlin: Dudenverlag. 2023. 2160 s.
  15. Kluge Friedrich. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache.24., durchgesehnte und erweiterte Auflage. Berlin/New York. 2002. 1023 S.
  16. Roelcke Thorsten. Geschichte der deutschen Sprache: Vom Frühmittelalter bis zur Gegenwart. München : Verlag C.H.Beck, 2009. 121 s.
  17. Römer Christine. Der deutsche Wortschatz. Struktur, Regeln und Merkmale. 2., überarbeitete und ergänzte Auflage. Tübingen : Narr Francke Attempto Verlag GmbH + Co. KG. 2019. 234 s.