СИМВОЛІКА РОСЛИННОГО СВІТУ В РОМАНІ-ФЕНТЕЗІ СКАРЛЕТТ СЕНТ-КЛЕР «ДОТОРК ТЕМРЯВИ»
Галина Володимирівна Бітківська- Галина Костянтинівна Морозова
Опубліковано 2025-12-30
Ключові слова
- квітка, сад, ліс, екоцентризм, біоцентризм, антропологічний вимір, вигаданий світ, масова література
- flower, garden, forest, ecocentrism, biocentrism, anthropological dimension, fictional world, mass literature
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Анотація
Мета статті – дослідити художні параметри символіки рослинного світу в романі-фентезі сучасної американської письменниці Скарлетт Сент-Клер «Доторк темряви». Методи дослідження формуються як комплекс елементів аналізу і синтезу (для огляду джерел з досліджуваної проблеми), порівняльно-типологічного методу (для встановлення схожості / відмінності особливостей репрезентації міфу про Деметру і Персефону в художніх творах), герменевтичного методу (для здійснення інтерпретації тексту роману з подальшим трактуванням окремих елементів), антропологічного аналізу (для простеження і систематизації репрезентованого у творі життєвого досвіду персонажів), засад екокритики (для висвітлення екологічної свідомості персонажів, екоцентричних цінностей). Результати. У розвідці проаналізовано символіку рослинного світу в романі-фентезі С. Сент-Клер «Доторк темряви». Встановлено, що письменниця бере за основу інваріант давньогрецького міфу про Деметру і Персефону і модифікує його складники для висвітлення сучасних проблем. Письменниця акцентує в романі образ Персефони, а не Деметри; використовує міф не для пояснення зміни пір року, а передусім для репрезентації гібридної ідентичності юної особи, що водночас є богинею весни і обраницею Гадеса в якості майбутньої королеви Підземного світу. Важливим засобом зображення гібридності Персефони є образи рослинного світу, які за своєю природою перебувають у земному й підземному просторах одночасно. Встановлено, що з-поміж флористичних образів твору найважливішими є нарцис і квітковий сад. У свідомості головної героїні нарцис маніфестує появу Гадеса, маркує середовище його побутування і є його символом. Квітковий сад, який намагається виростити Персефона в Підземному світі, є відзеркаленням усіх етапів її звільнення від будь-якої зовнішньої опіки і утвердження власної ідентичності. Висновки. Отже, у творі «Доторк темряви» С. Сент-Клер рамка роману-фентезі використовується як безпечне середовище для репрезентації важливих світоглядних, гендерних, екологічних проблем сьогодення. Вигаданий світ є зручним простором для реінтерпретації інваріантних і актуалізації варіативних мотивів міфу про Деметру і Персефону. У зображенні рослинного світу роману поєднуються обидві стратегії, наприклад, інваріантний образ нарциса набуває варіативних конотацій, пов’язаних з етичною відповідальністю персонажів і соціальними факторами.
Посилання
- Анісімова Л. В. Особливості поетичної творчості Луїзи Глік. Закарпатські філологічні студії. 2025. Вип. 39. Т. 1. С. 201–207.
- Гімн до Деметри / перекл. І. Франка // Франко І. Я. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. Т. 8. Поетичні переклади та переспіви. Київ : Вид-во «Наукова думка», 1977. С. 242–257.
- Гомер. Одіссея / перекл. зі старогрец. Бориса Тена. Харків : Фоліо, 2002. 574 с.
- Городнюк Н. А. Трансформація міфу про Деметру, Гадеса та Персефону у циклі романів Скарлетт Сент-Клер «Гадес і Персефона». Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. 2024. Вип. 30. С. 7–17.
- Публій Овідій Назон. Метаморфози / перекл. з латин. А. Содомори. Київ : Дніпро, 1985. 301 с.
- Сент-Клер С. Гадес і Персефона. Книга 1 : Доторк темряви / перекл. з англ. Г. Литвиненко. Київ : Вид-во Букшеф, 2024. 400 с.
- Blackford H. V. The Myth of Persephone in Girls' Fantasy Literature. New York : Routledge, 2012. 248 р.
- Kichouh Aiadi S. Vulnerability, resistance, dependency and manipulation: the reception of hades and persephone in Rita Dove and Louise Glück. ODISEA. 2023. Vol. 24. Р. 88–108. URL: https://doi.org/10.25115/odisea.vi24.9164.
- Matthews Pamela R. After the Fall: The Demeter-Persephone Myth in Wharton, Cather, and Glasgow by Josephine Donovan; Sarah Orne Jewett, an American Persephone by Sarah Way Sherman. South Central Review. Vol. 8. № 2 (Summer, 1991). Р. 90–93.
- Pemberton M. The Myth of Persephone in Girls' Fantasy Literature by Holly Virginia Blackford. Tulsa Studies in Women s Literature. 2013. № 32(1). Р. 245–247.
- Rivers-Norton Ja. The Demeter Persephone Myth as Writing Ritual in the Lives of Literary Women. Cambridge Scholars Publishing, 2016. URL: https://www.researchgate.net/-publication/338719620_The_Demeter_Persephone_Myth_as_Writing_Ritual_in_the_Lives_of_Literary_Women.
- Salcedo González C. «No Roses, White nor Red, Glow Here»: The Motif of the Garden in Two Proserpine Poems by A. Swinburne and D. Greenwell. CLCWeb: Comparative Literature and Culture. 2020. Vol. 22.4 http://docs.lib.purdue.edu/clcweb/vol22/iss4/8.