ЗМІНЕНІ СТАНИ СВІДОМОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ МІЛІТАРНОМУ ХУДОЖНЬОМУ КОНТЕКСТІ

Анотація

Мета дослідження полягає у встановленні вербально-образних і наративних засобів і способів художнього втілення змінених станів свідомості (далі – ЗСС), викликаних перебуванням людини в кризових ситуаціях під час війни. Тригерами таких станів є безпосередня участь у бойових діях, інтенсивна ментальна концентрація для вирішення смертельно небезпечного завдання, перебування в натовпі чи довготривале усамітнення, спостерігання жорстоких сцен тощо. Матеріалом дослідження слугувала сучасна воєнна англомовна художня проза та українськомовна художня публіцистика, а саме англомовні романи Майкла Ондатже “The English Patientˮ та Чімаманди Нґозі Адічі “Half of a Yellow Sun”, а також українськомовні есе сучасних відомих українських авторів, зібраних в Антології «Воєнний стан», присвяченій осмисленню російсько-української війни. ЗСС розглядаються як художнє втілення психосоматичних станів персонажа, який зображується в умовах, пов’язаних з редукцією чи зростанням нормального рівня зовнішньої або внутрішньої стимуляції психіки під впливом бойових дій, що спричиняє якісні та кількісні зміни патернів квазісвідомості. Методи. У статті запропоновано лінгвопсихологічний метод аналізу словесних образів, залучених для втілення ЗСС. Алгоритм аналізу передбачає виокремлення психосемантичних параметрів ідентифікації такого типу ЗСС; встановлення типу мислення, який є основою образу; аналіз домінантних властивостей змісту образу та динаміки і способів його розгортання в тексті. Наративна площина виокремлених уривків вивчається за допомогою лінгвонаративного аналізу. Наративна перспектива аналізованих текстів вивчається крізь призму художнього втілення часопросторових координат, оскільки зміна у сприйнятті часу й простору є одним із важливим показників ЗСС. Іншим важливим критерієм є фокалізація, тобто оповідна перспектива, яка слугує одним з параметрів визначення інтенсивності та глибини зображуваних станів. Основні результати дослідження полягають у встановленні критеріїв ідентифікації ЗСС у мілітарних художніх контекстах; визначенні типів ЗСС відповідно до тригерів, які їх спричиняють; встановленні особливостей образного втілення ЗСС і аналізі когнітивного підґрунтя відповідних словесно-образних і наративних засобів. Висновки. Основні психосемантичні параметри ідентифікації ЗСС включають часопросторову дезорієнтацію, перехід від переважної опори на вербально-логічні, понятійні структури, до відображення у формі наочно-чуттєвих (довербальних) образів; зміну емоційного забарвлення відображеного у свідомості внутрішнього досвіду. Характер образності, залученої у втіленні ЗСС, залежить як від індивідуально-авторських особливостей втілення таких станів, так і від сприйняття певного виду ЗСС у різних культурах. В українськомовних текстах простежується зображення ЗСС крізь призму українського культурного коду. Можна говорити про поділ таких станів на нижчі (наприклад, транс під час ритуального танцю) та вищі (транс від прослуховування музики). Перші зображуються крізь сенсорне та тілесне кодування. Образне втілення другого типу таких станів спирається на залучення вербального асоціативного мислення та використання образності, створеної на основі перенесення значення. У всіх аналізованих текстах ЗСС зображуються як адаптивний механізм психіки, що дозволяє пристосуватися до жахливих реалій війни.