№ 89 (2022): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та інші мови

МОВА ІНТЕРНЕТУ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Опубліковано 2022-05-10

Ключові слова

  • Internet-linguistics, Internet communication, language serving electronic means of communication, oral and written speech, linguistic means
  • інтернет-лінгвістика, інтернет-комунікація, мова, яка обслуговує електронні засоби комунікації, усно-писемне мовлення, мовні засоби

Анотація

Мета дослідження полягає в аналізі деяких теоретичних проблемних питань, пов’язаних із функціонуванням мови в мережі Інтернет: вибору терміна для мови, що обслуговує інтернет-комунікацію, аналізу поєднання рис усного й писемного мовлення та мовних особливостей на графічному, лексичному, синтаксичному рівнях, на рівні словотвору. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано такі методи дослідження, як: метод аналізу інформації, метод синтезу, описовий метод. Результати дослідження. Вітчизняна й особливо зарубіжна інтернет-лінгвістика характеризуються великою кількістю термінів для позначення мови, що функціонує в мережі Інтернет (мова Інтернету, мова, що обслуговує електронні засоби комунікації, Netspeak, e-language, computer-mediated language та ін.), що пояснюється постійним розвитком інтернет-технологій та опосередкованістю комунікації електронним каналом зв’язку. В інтернет-комунікації поєднуються риси як письмової мови (набір повідомлення на клавіатурі, відсутність візуального контакту, наявність гіпертексту та ін.), так і усної (неформальність, фатичний контент, швидкий обмін повідомленнями, використання емотиконів, нехтування правилами орфографії й пунктуації та ін.), що дозволяє говорити про виникнення нового різновиду форми мови – усно-писемної. Зміни, що відбуваються в мові Інтернету, відбуваються на різних рівнях: графічному (множинне написання знаків пунктуації; написання великими літерами слів, груп слів та окремих речень; багаторазове повторення в слові однієї і тієї ж літери; використання знаків @, #); лексичному (використання слів, що передають емоційно-експресивне значення та імітують настрій користувача, термінів, неологізмів); синтаксичному (вживання номінативних, еліптичних речень); на рівні словотвору (використання буквено-складового та буквено-цифрового способів написання слів, ініціальних скорочень). Висновки. Мова Інтернету є складним, унікальним явищем, яке стрімко змінюється внаслідок впливу інформаційних технологій, що постійно розвиваються, і появи нових форматів спілкування, що ставить нові завдання та вказує на перспективи подальших досліджень.

Посилання

1. Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций) : дис. … канд. филол. наук : 10.02.20. Астрахань, 2001. 212 с.
2. Горошко Е.И. Лингвистика Интернета : формирование дисциплинарной парадигмы. Жанры и типы текста в научном и медийном дискурсе. 2007. Вып. 5. С. 223–237.
3. Горошко Е.И. Современная интернет-коммуникация: структура и основные параметры. Интернет-коммуникация как новая речевая формация : колл. монография / науч. ред. Т.Н. Кольцова, О.В. Лутовинова. Москва, 2012. С. 9–52.
4. Горошко Е.И. От психолингвистики 2.0 к психолингвистике 3.0: QuoVadis? Психолінгвістика : збірник наукових праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». 2009. Вип. 3. С. 108–124.
5. Иванов Л.Ю. Язык в электронных средствах коммуникации. Культура русской речи : энциклопед. слов.-справ. / под ред. Л.Ю. Иванова, А.П. Сковородникова, Е.Н. Ширяева и др. Москва, 2003. С. 791–793.
6. Компанцева Л.Ф. Интернет-лингвистика: когнитивно-прагматический и лингвокультурологический подходы : монография. Луганск, 2008. 528 с.
7. Лутовинова О.В. Лингвокультурологические характеристики виртуального дискурса : монография. Волгоград, 2009. 477 с.
8. Смирнов Ф.О. Национально-культурные особенности электронной коммуникации на английском и русском языках : дис. … канд. филол. наук : 10.02.19. Ярославль, 2004. 222 с.
9. Штукарева Е.Б. Языковая специфика интернет-коммуникации. Интернет-коммуникация как новая речевая формация : колл. монография / науч. ред. Т.Н. Кольцова, О.В. Лутовинова. Москва, 2012. С. 291–302.
10. Biber D., Egbert J. Register variation online. Cambridge : Cambridge University Press, 2018. URL : https://www.researchgate.net/publication/343245106_Biber_Douglas_Egbert_Jesse_2018_Register_Variation_Online_Cambridge_Cambridge_University_Press_httpsdoiorg1010179781316388228.
11. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge, 2004. 272 p.
12. Crystal D. Internet Linguistics : A Student Guide. London and New York, 2011. 179 p.
13. Demata M., Heaney D., Herring S.C. (eds). Language and Discourse of Social Media. New Challenges, New Approaches. Special issue of Altre Modernita. 2018. I-X. 1–168. URL : http://https://riviste.unimi.it/index.php/AMonline/issue/view/1310/showToc?fbclid=IwAR2ePZHDCLorq9YcT0zkK62QDa02eZX6NIVmAYcuacszjGiRn46Np1vB8ao
14. Dürscheid C., Siever C.M. Beyond the alphabet – Communication with emojis. Zeitschrift für germanistische Linguistik. 2017. 45(2). P. 256–285.
15. Herring S.C. The Co-Evolution of Computer-Mediated Communication and Computer-Mediated Discourse Analysis. / In P. Blitvich & P. Bou-Franch (Eds.), Analysing digital discourse: New insights and future directions. London : Palgrave Macmillan. 2018. URL: http://ella.slis.indiana.edu/~herring/adda.pdf.
16. Herring S.C. Grammar and Electronic Communication. In C. Chappelle (Ed.), The Concise Encyclopedia of Applied Linguistics. Hoboken, NJ : Wiley-Blackwell. 2019. URL: http://ella.ils.indiana.edu/~herring/CEAL.pdf.
17. Yates S.T. Oral and Written Linguistics Aspects of Computer Conferencing: A Corpus Based Study. Communication: Linguistic, Social and Cross-Cultural Perspective. Amsterdam : John Benjamins Publishing, 1996. P. 29–46.