№ 83 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Українська мова та література

АКСІОЛОГІЯ МАТЕРИНСТВА В ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Володимир Миколайович Супрун
Донецький національний університет імені Василя Стуса

Опубліковано 2020-11-05

Ключові слова

  • literary discourse, concept, motive, idea of patriotism
  • літературознавчий дискурс, концепт, мотив, ідея патріотизму

Анотація

Мета ‒ дослідити аксіологічні маркери явища материнства в структурі концепту «жінка» жіночої прози української діаспори середини ХХ століття.

Методи. Наукове вивчення аксіології материнства в діаспорній жіночій прозі вимагає залучення засад, прийомів і принципів літературознавчих досліджень, зокрема: герменевтики, що уможливила тлумачення белетристичних текстів для осягнення цілості буття; культурно-історичного методу, який прислужився для ґрунтовного висвітлення суспільно-політичного контексту у творах мисткинь; описового, який дав змогу виявити й охарактеризувати основні особливості аксіологічних домінант материнства в структурі концепту «жінка»; елементів концептуального й гендерного аналізу.

Результати. З’ясовано, що в діаспорній жіночій прозі середини ХХ століття материнство – аксіологічний компонент концепту «жінка» –посідає провідне місце. Материнство сприймається мисткинями як узагальнене явище любові й опіки не лише щодо власних дітей, але й усіх, хто потребує ласки неньки, хай і нерідної. У статті виявлено, що особливої соціальної функції материнство зазнає в часи суспільно-політичної кризи, коли образ матері набуває додаткових конотацій громадянського виховання дітей. Маємо тут ще одну функцію материнства – оберегову, адже в часи соціальних катаклізмів мати намагається вберегти і дітей, і осередок їхнього життя ‒ Батьківщину, за яку кладуть молоді життя. Тому ідейна контамінація материнських та патріотичних почуттів у прозовому набутку діаспорних письменниць цілком закономірна й художньо виправдана. Письменниці виводять образ матері в ранг аксіологічних домінант українського суспільства, він стає ієрофанічним символом добра, людяності, індивідуально-особистісної й національної самопожертви.

Висновки. Проведене дослідження виявило, що аксіологічний компонент материнства стає в жіночій прозі невід’ємним елементом концепту «жінка» й позначений зазвичай ореолом трагічності. Материнство в екзистенції ХХ століття віддається жінкою в жертву гуманітаризації суспільства, його ціннісних координат.

Посилання

  1. Ангелова С.О. Материнство як сфера самореалізації жінки. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер. Педагогічні науки. 2014. Вип. 115. С. 11‒14. URL: http://visnyk.chnpu.edu.ua/?wpfb_dl=955 (дата звернення: 20.06.2020).
  2. Атрощенко Е.О. Функционирование концепта «мать» в русской художественной прозе ХХ века. Научный журнал КубГАУ. 2014. № 97(03). С. 1‒12. URL: http://ej.kubagro.ru/2014/03/pdf/71.pdf (дата звернення: 20.06.2020).
  3. Бєлєнька Г. Образ матері в українській культурі та його вплив на формування особистості. Вісник психології та педагогіки. 2015. Вип. 18. URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/9760/1/Rudnik_Y_VPP_18_15_FLMD_PI.pdf (дата звернення: 20.06.2020).
  4. Гінда О. Концепт «мати» в українських народних піснях про еміграцію та в поезії сучасних заробітчан Італії. Міфологія і фольклор. 2015. № 1-2. С. 59‒69.
  5. Гуменна Д. Жадоба. Нью-Йорк : Об’єднання Українських Письменників «Слово», 1959. 218 с.
  6. Лисак Л. Терпкі пахощі. Нью-Йорк – Джерсі Сіті : Свобода, 1969. 344 с.
  7. Совтис Н. Концепт «мати» у творах Л.Е. Венглінського. Київські полоністичні студії. 2015. Т. XXVI. С. 444‒449.
  8. Швець А. Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах : монографія. Львів : Коло, 2018. 752 с.