№ 83 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та східні мови

ПАНДЕМІЯ КОРОНАВІРУСУ ЯК ДЖЕРЕЛО УТВОРЕННЯ НІМЕЦЬКИХ КОМПОЗИТІВ

Лариса Анатоліївна Ковбасюк
Херсонський державний університет

Опубліковано 2020-11-04

Ключові слова

  • German, word formation, types of compounds, metaphor, metonymy
  • німецька мова, словотворення, типи композит, метафора, метонімія

Анотація

Мета нашого дослідження полягає в багатоаспектному вивченні утворення іменників-композитів німецької мови під час пандемії COVID-19, в аналізі їхньої структури, семантики та семантичних трансформацій. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання: 1) скласти корпус композит, 2) вивчити їхні структурно-семантичні ознаки, 3) визначити наявні семантичні трансформації одиниць дослідження.

Методи. Методологічною основою нашого дослідження є: 1) метод суцільної вибірки для складання корпусу композитів, 2) метод історичного дослідження для встановлення типу та структури композиту, 3) метод семантичного аналізу для висвітлення семантики композита, 4) концептуальний аналіз для визначення семантичних трансформацій.

Результати. Словоскладання є одним із найпродуктивніших способів словотворення німецької мови. У сучасній німецькій мові є такі різновиди написання композит: разом згідно з класичною граматикою, через дефіс (и), кожний компонент із великої літери або окремо та з великих літер як в англійській мові. Аналіз відібраних композит дав змогу визначити тенденції у площині словоскладання під час пандемії COVID-19: 1) словоскладання є продуктивним для утворення німецьких іменників, найпродуктивнішою моделлю композита є двокомпонентна структура N. + N; 2) складовими компонентами німецьких композит є запозичення з англійської, грецької, італійської (латинської) та французької мов; 3) важливу роль у процесах утворення нових композитів відіграють префіксоіди та префікси; 4) словоскорочення є складовим компонентом багатьох композит у часи пандемії коронавірусу. У роботі виявлено такі типи композит: 1) детермінативні композити, 2) бахувріхі, 3) контамінації, 4) зрощення. Детермінативні композити утворюють найбільшу групу в корпусі нашого дослідження. Більша частина новітніх композитів є неологізмами. У проаналізованому корпусі представлені як композити з прямим значенням, так і композити, які є концептуальними метафорами або метоніміями, оказіональними утвореннями.

Висновки. Проведене дослідження дало змогу встановити основні тенденції словоскладання в німецькій мові під час пандемії коронавірусу. Композити проаналізовано з урахуванням їхньої структури та семантики. Перспектива майбутніх досліджень полягає у всебічному контрастивному аналізі композит у сучасній німецькій та сучасній українській мовах, аналізі використання композит у процесі навчання іноземної мови.

Посилання

1. Donalies E. Morphologie: Morpheme, Wörter, Wortbildungen. Sprachwissenschaft für das Lehramt. Padebort: Schöningh, 2014. S. 157–180.
2. Duden. Wörterbuch online. URL: http://www.duden.de (Accessed: 11.06.2020).
3. Eichinger L.M. Deutsche Wortbildung. Eine Einführung. Tübingen: Narr,2000. 269 S.
4. Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Berlin/Boston: de Gruyter, 2012. 484 S.
5. Grammatisches Informationssystem. URL: https://grammis.ids-mannheim.de/systematische-grammatik/585 (Accessed: 25.05.2020).
6. Jakobs J. Spatien: Zum System der Getrennt- und Zusammenschreibung im heutigen Deutsch. Berlin: de Gruyter, 2005. 235 S.
7. Neologismenwörterbuch. Neuer Wortschatz rund um die Coronapandemie URL: https://www.owid.de/docs/neo/listen/corona.jsp (Accessed: 20.06.2020).
8. Schäfer R. Einführung in die grammatische Beschreibung des Deutschen. 3. erw. Aufl. Berlin: Language Science Press, 2018. 578 S.
9. Schlücker B. Das Deutsche als kompositionsfreudige Sprache. Strukturelle Eigenschaften und systembezogene Aspekte. Linguistik. Impulse & Tendenzen 46. Berlin, New York: De Gruyter, 2012. S. 1‒25.
10. Welt online. URL: https://www.welt.de (Accessed: 21.06.2020).
11. Werner M. Die Entwicklungslogik der nominalen Determinativkomposition im Deutschen – verstanden als Grammatikalisierung. Linguistik online 77. 3/16. 2016. S. 91‒128.
12. Zeit online. URL: https://www.zeit.de (Accessed: 24.06.2020).
13. Zimmer D.E. Begegnungen mit dem Deutsch von morgen. URL: http://www.zeit.de/1995/21/Begegnung_mit_dem_Deutsch_von_morgen. (Accessed: 10.06.2020)