АРХЕТИП ТРИКСТЕРА В РОМАНАХ «Я ОБСЛУГОВУВАВ АНГЛІЙСЬКОГО КОРОЛЯ» БОГУМІЛА ГРАБАЛА ТА «ЦЕНЗОР СНІВ» ЮРІЯ ВИННИЧУКА

Анотація

Мета дослідження – виявити ознаки архетипу Трикстера в образах героїв-оповідачів у романах «Я обслуговував англійського короля» Б. Грабала і «Цензор снів» Ю. Винничука, а також довести їх генетичну спорідненість.

Методи дослідження: порівняльно-історичний і порівняльно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу творів чеського й українського письменників визначаються генетична спорідненість, типологічні й оригінальні риси художнього міфомислення авторів), контекстуальний (романи розглядаються в контексті традиційної міфології), інтертекстуальний (здійснюється деконструкція текстів із метою виокремлення й поглибленого аналізу архетипів, міфологічних інтертекстів та авторських дискурсів), семіологічний (з’ясовується семантика міфологічних мотивів і образів), психоаналітичний (розкриваються архетипні основи та психологічні засади авторської міфотворчості, психологізм образів), поетологічний (розглядається міфопоетика творів).

Результати. У статті з’ясовано, наскільки репрезентативно риси міфологічного героя-пройдисвіта оприявнюються в персонажах творів Б. Грабала та Ю. Винничука. Акцентовано, що в образі піколика Яна Дітє в романі «Я обслуговував англійського короля» ці властивості візуалізовано в дещо редукованому вигляді, тоді як архетипні характеристики Трикстера більш послідовно оприсутнюються в образі Андреаса Попеля в «Цензорі снів». Визначено, які атрибути пікарескної літератури оприявнюються в романах чеського та українського письменників: «Цензор снів» Ю. Винничука є типовим її зразком, а окремі, властиві крутійській прозі, елементи в романі «Я обслуговував англійського короля» не виконують у ньому жанротвірної функції. Окреслено зв’язки героїв-оповідачів Яна Дітє й Андреаса Попеля з мотивом еротичного кохання як прояв кореляції з архетипом Трикстера. Прослідковано генетичну спорідненість романів Б. Грабала та Ю. Винничука на стилістичному рівні, що найбільш виразно відчувається в іронічному модусі обох творів.

Висновки. Зроблено висновок про те, що рецепція архетипу Трикстера в генетично-споріднених романах «Я обслуговував англійського короля» і «Цензор снів» позначена різною за інтенсивністю трансформацією його семантичних атрибутів.